Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Похід...

11 июля´05 11:24 Просмотров: 422 Комментариев: 3
Нас було п'ятеро... І ми вирішили на вихідних виїхати на озеро з палатками...з ночовкою.. ;)

Все почалося з того, що у нас не получилося взяти палатку (нас під'... ставили ).
Ми ж всі молоді і енергійні - вирішили, що заночуємо і без палатки.. ;) Взяли вудки, казанки (для ухи), продукти, покривала, ковдри...(ех, навіщо ми це робили)
***********************************************************
Ось ми вже на озері (як ми до нього добиралися, розказувати не буду, але цей шлях був із не простих). Все було чудово - вогонь, друзі, спілкування...потім пиво, вино (для дівчат)...жарти, історії....Вечором дивилися на зоряне небо - чисте небо, чудова погода....

Десь близько першої години вирішили лягти спати.. ) (ми з хлпцями хотіли піти вранці половити рибки для ухи)...Спати не хотілось, та й комарі в тих місцях були страшенно голодні ;) З горем пополам через пів годинки від нашої компанії не можна було почути ані звуку...хто впадав у сон, а хто просто лежав, накрившись з ніг до голови ковдрою (я говорив про комарів)...

Так чи інакше, але близько другої години ми відчули, як на нас щось капає... слабенько, зрідка, але капає... Вирішили передислокуватися під крону здоровенного дерева, яке росло поруч...(які ми були наївні)...Маленькі капельки більшали, густішали і переростали в невеликий дощик...дощик гістішав, більшав і переростав у дощ...на небосхилі десь далеко виднілися спалахи блискавки (а-а-а-а!!! Вони вже тут!!! :) Головне без паніки). Ми зрозуміли, що вляпалися.

Так як ми були недалеко від виставочного центру - вирішили вийти з лісу і сховатися під 13 виставочним павільйоном...

Збирати речі навпомацки (хоч і горів вогонь, але основна маса речей була на відстані) - довго, важко і, як вияснилося потім, не ефективно...багато речей залишилися там навіки вічні.. амінь.. ;)

Дорога назад була втричі (та ні, більше) важчою. Дощ, темнота, мокра дорога, грязь... Скільки разів ми падали, спотикалися перераховувати не буду...

Мокрі, брудні, з рюкзаками з горем пополам добралися ми до 13-го павільйону, який до 6 годин став нашою домівкою.. ) Якщо подивитися на нас зі сторони, можна було подумати, що ми якісь біженці...) Ось тут нас взяла істрерика (в хорошому розумінні слова).. Ми жартували, сміялися так, що аж животи боліли....

Дочекавшися 6ої години (в цей час починають їздити тролейбуси і маршрутки) ми пішли на зупинку... (а весь цей час ішов дощ).. тож, дойшовши до зупинки, ми промокли вже в енний раз...

Із зупинки ми роз'їхалися хто куди, але я ніколи не забуду, як на мене дивилися ;) Можна було подумати, що я бомж...брудний, мокрий, з рюкзаком на спині, без носків (мої випадково одяг інший).. :)

Весь цей час ішов дощ, неперестаючи ні на хвилинку....
Але він перестав, як тільки я добрався до дому... Збіг обставин? Не знаю....

Проте, як говорилося в одному з радянських фільмів, "будет что вспомнить"!!!!
Пожаловаться
Комментариев (3)
Отсортировать по дате Вниз
Бобрик    22.06.2006, 13:40
Оценка:  0
Бобрик
"Збіг обставин? Не знаю...."...не....это называется ЗАПАДЛО :))))))))))))
aliena    12.07.2005, 09:16
Оценка:  0
aliena
ти мені нагадав своєю історією мою, в мене теж колись була подібна, але я застряла в полі у глухому селі на машині, де немає зв`язку і я думала,що додому мені не дібратися, а подруга істерично сміялася і їй було пофіг.Точно,як у вас:)
NOSPHERATY    11.07.2005, 11:36
Оценка:  0
NOSPHERATY
Да, это было круто! Хоть мы и замерзли и не выспались, но это было круто! Главное, что в такой жуткой ситуации мы не упали духом и продолжали веселиться, как бы тяжело это не было.

PS. надо повторить. Но лучше с палаткой
Реклама
Реклама