Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Лист прощання

Отредактирована 25 февраля´11 23:36 Просмотров: 4568 Комментариев: 1

Мені завжди здавалося, що ти бачитимеш усі мої вершини. Я завжди був упевнений в тому, що ти побачиш моїх дітей, а вони тебе запам’ятають і полюблять. У моїх думках, мріях, переживаннях завжди була ти. Навіть коли я думав про смерть, найбільше боявся вразити тебе і матір. Я хтів, щоб ти бачила мої перемоги і пишалася мною. Не встиг. Ти мене завжди дуже любила, а я тебе. Я до останнього не міг повірити, що ти помираєш. Думав, що у січні приїду і побачу тебе, сподівався, що ти мене пригадаєш – мирські суєти і проблеми – який же я дурень: треба було одразу їхати – хоч би побачила мене наостанок. Я добре пам’ятаю нашу останню телефонну розмову. Ти мене пригадала. У ту мить мені здалося, що все буде добре. Я був далеко і не бачив. А те що знав викликало погані відчуття, але аж ніяк не наближало до усвідомлення близькості розставання. Але чи витримав би я, якщо б бачив те все? Мати витримала... А ще я добре пам’ятаю нашу останню зустріч, вірніше прощання. Ти проводжала нас з мамою на поїзд, ми трохи поспішали, на Тернопільському вокзалі був холодний літній вечір, я обійняв тебе і сказав, не думаючи, а просто відчуваючи: Все буде добре. Це було більше двох років тому, майже два з половиною. А потім тренування, роботи, навчання, страх за два тижні щось втратити в Одесі, та й проблеми з батьком… Сьогодні я повторив тобі ці слова. Я знову прощався. Але ти не обійняла мене, не поцілувала, не посміхнулася крізь сумні очі розставання. Ти дуже мене любила. І мені боляче від того як все сталося. Ти не встигла мною пишатися. Хоча те що мені через день після твоєї смерті написали з журналу з пропозицією купити мій текст я схильний трактувати як твій вплив. Дякую. Я останнім часом тебе не бачив, але ти часто говорила іншим про мене. Хвороба, нерви і випадок. Три тижні часу. І все… 
Я велику частину дитинства провів із тобою. Ми були дуже схожі. Бабусю, пам’ятаєш, як сторонні люди казали який в тебе гарний син? Це ти мене навчила молитися. Прищепила мені любов до мови і культури. Заклала у мене так багато доброго. Останнім часом коли я молився, то не знав що просити. Одужання? Лікарі вже кинули хрест, і, здається, це не той випадок, коли є хоч якась надія хоч на якесь диво. Мене лякала думка, що там тобі буде краще, що тобі буде добре, бо це наче я бажаю, щоб… Лікарі сказали, що із такою хворобою… тобі пощастило, бо зазвичай люди місяцями мучаться, а ти померла без болю, тихо, вночі. Цим ти вберегла маму від жахливих душевних страждань. Ти ніколи не хтіла робити іншим боляче чи погано. Я молився, щоб в тебе все було добре. Аж як одного ранку я подзвонив мамі і впав у шок, і йшов коридором обтираючи стінку, і накинув капюшон, не маючи змоги вимовити слова чи стримати сльози, і почав ридати… Я знаю, там тобі добре. Там тобі спокійно. Там ти щаслива.
Сьогодні Ганни. Твоє свято. Ти знала коли усіх зібрати. Й підготувала усе. Весь день разом зі сльозами з мене виходило щось. І хоч ти вічно житимеш у мені, пам'ять про тебе, але через відсутність тебе у цьому світі він здається пустим. 
Все так швидко минуло. Я маленький. Поряд з тобою. Ти мене багато чому навчила. Багато чого доброго у мені від тебе. Ти була майже свята. Не можу пройтися містом, щоб на кожній вулиця не зловити спогад із тобою. Скоро тебе прийме Батько наш і Петро відчинить браму. Якщо я колись потраплю до Раю, то це через тебе. Я дуже по тобі сумую. І нам дуже без тебе погано.
І як так сталося? Чому Бог забирає кращих; кого Він лишає нам? Але я не уповатиму на Бога. Ти мене вчила, що це випробовування, і шляхи Господні несповідимі. Я дуже сумую. Я дуже тебе люблю. Мімка дуже любить бабу-бабу-бабуягу=)
Дякую тобі за все. І пробач.
Спочинку тобі, на який ти заслужила. 
До зустрічі. 
Твій Максимко.
22.12.2010

Теги: любов, родина, втрата, спогади, близькі, немає сил, чорна діра всередині...
Мне нравится! Понравилось: 6
Пожаловаться
Комментариев (1)
Olysik!    03.01.2011, 12:07
Оценка:  0
Olysik!
Це так щиро... так ніжно... і так трепетно....
Читаю, і бачу себе, свої думки, коли цей світ покинула моя прабабця... Я дуже її любила і довго не могла змиритись з такою втратою....
Це не просто слова, це - крик душі...
Я вдячна тобі за таку відвертість!..
Все буде добре! Бо я в це вірю! )
Реклама
Реклама