ДНЕВНИКИ

Було круто. Нова робота. І закоханість. Вічно при справах. Перспектива. І почуття… Наче літаєш… А ще з друзями зблизився. А Д.Н. в Наталки – як же мені було кайфові… Але казка рано чи пізно закінчується, б’є дванадцять, і Попелюшці доводиться нажиратися зі щурами у тикві. Якщо не щастить у коханні, то не щастить цілковито і категорично. Ці пару тижнів було добре і приємно, але те розчарування, яке я відчув, коли зрозумів «ні» важко порівнювати із чимось. Це різні міри, але як мені було приємно, так мені тепер боляче………………………………………………………………………………. Кохання… Або любиш, або ні. Не пояснити. Не заслужити. Ти звісно класний, але не той самий єдиний, або навіть не з топ10. Так дивно, прокидатися і відчувати, і знати, що не сьогодні-завтра вже будемо разом, а засинати із думкою, що вже ніколи ні… Нажаль….. Нажаль…