Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Пишу листа...

26 июля´05 10:10 Просмотров: 328 Комментариев: 4
Пишу, пишу...Куди,кому, навіщо?
Пригадую себе – і сором б”є.
Це я лечу чи тільки вітер свище
Повз нереально-сіре житіє?

Листи, листи... Пародії і драми...
Мені від тебе – у конверті крик...
Жалкі слова затягуються шрамом,
І тільки ніжні – муляють повік.

Любов, любов... Довічне лицедійство,
В якому щастя важче за біду.
Якщо життя – занедбане обійстя,
Пройду по грані, по межі пройду.

Колись, колись... Коли була старою,
Мене навчила дівчинка мала
Мистецтву жити. Це здавалось грою.
Воістину, яка велика гра!

Слова, слова...Живі і зовсімм мертві.
Не з вуст і не з гортані – з глибини.
Їх продають і їх приносять в жертву,
У клятвах і в прокляттях вони.

Пишу, пишу... Не в кожнім слові темно,
Але в конверті не розгледиш лик...
А може, я навмисне так таємно
Тобі від себе повертаю крик.

Раїса Плотникова.
Пожаловаться
Комментариев (4)
Отсортировать по дате Вниз
Nirdosh    27.07.2005, 13:53
Оценка:  0
Nirdosh
грустное оно какое-то...
ICH    27.07.2005, 13:53
Оценка:  0
ICH
Да, немножко есть.
Nirdosh    27.07.2005, 10:11
Оценка:  0
Nirdosh
чего горюешь? настоящая жизнь тока начинается!
ICH    27.07.2005, 10:11
Оценка:  0
ICH
Я не горюю, просто, стихотворение понравилось.
Реклама
Реклама