Зустрілися вчора. Прогулялися вечірнім морвокзалом. Розсварилися. До її сліз. До мого нестерпного бажання піти. І вже здавалося ніяк не те що склеїти, а навіть попрощатися нормально не вийде. Але вийшло. Якимось дивом... І ми пили чай та творили таку єдність та кохання, можливо навіть порозуміння, яких ще не було або було досить мало. І я не хочу думати про її Німеччину та мій Київ за пів-року, рік, два... Хочу бути з нею...Сьогодні важкий день. Проте згадка про неї гріє мене глибоко в душі...
Теги:
кохання, любов, почуття, майбутнє, емоції, сварка, кохання?
