ДНЕВНИКИ

Ми, коли йдемо на дно своїхвідчуттів, починаємо чіплятися за своє минуле. Повертаємось до ньогонапівсвідомо, не дозволяючи собі усвідомити, що тонемо у теперішньому.

Намагаємось зробити ковтокповітря з того, що було колись не помічаючи, що там - лише вуглекислий газ.

І чому...

Бо в теперішньому чекає водав легенях. І різниці то небагато, зате тимчасове виправдання. Відтягуваннярозкладання методом самонавіювання. А для невизначеності й чистого аркуша умайбутньому вже бракне сил.

Там - я ніхто, вминулому-щось, а зараз - потопельник.

Пат.

Задихаюсь з водою в легенях…

Прокинувшись, дійсно відчув,що шкрябає щось в легенях, горлі. Пахло навколо те так, що аж забилось дихання.Відкривши очі побачив тліючі занавіски. І недопалок поруч з ногою.

Придурок.

Притушивши штору ногою,подякував добрим китайцям, що ця хуйня, з якої вона зроблена не горить, а тупоплавиться як пластмаса. А. Ну і звичайно дякую Краківському ринку, якреалізатору подібної штуки.

Моя підсвідомість зновубавиться зі мною в смерть. Точніше, вона в такий спосіб нагадує про себе, якпро щось мисляче в мені, а не тупо сенситивне.

Останнім часом, мені всечастіше хотілось би абстрагуватися від здатності, яка й характеризує людину –від мислення, аналізу, пам’яті. Бо це все тягне мене до прірви. І ще сильніше язастрягаю, коли у втечі від цього всього звертаюсь думками до минулого.

І розуміння, що по фактуостаннім часом я займаюсь виключно само деструкцією і не дає мені можливостіякось від цього всього втекти.

Хто я зараз?

Я не знаю.

А колись я був сином,учнем,як деякі вважали досить здібним і «не форматним», писакою, певний час навітьбув душею компанії, коханим.

Але хто я зараз?

Бо все, що було – вже було.

А що я роблю зараз?Руйнуюсь. Це єдине що можу сказати. Живу в квартирі, в якій навіть стінипахнуть травою і де завжди є алкоголь і часто обов’язково валяється хоча б однеп’яне тіло. До чого я скотився? І куди кочусь…

Але нічого змінювати поки небуду. Нехай вже буде так як є. Воно принаймні поки є. І все рівно що. Хоч щось.Якесь гроба не пусте Щось.

Але ладно.

Я спокійний.

В моєму житті не має бутистресу. Саме заради цього, я від всього відрікся.

Тиша.