Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Who stole the sun from its place in my heart

24 августа´12 0:14 Просмотров: 344 Комментариев: 0
Ну от я готуюся до раунду номер два.

Треба набрати побільше повітря в легені, зажмурити очі і ступити.

Нікого не боятися як колись не боялась.

Я відкривала сторінку щоб написати щось душещіпатєльноє а-ля "мені тебе бракує" і всяка бла бла...

але якось передумалось

Треба зайняти себе чимось

Я вже здається казала, шо зочу мислити як чоловік - жорстоке сортування і фільтрування речей на вході - чистий спокій на виході. Як кажуть поляки mi to wali шо грубо кажучи означає - мене не єбе.

От такі і мені треба фільтрувати базар і не вестися.

А так насправді то в мене колись таке було враження шо я ж каменю, ніц мене не проймало....до одного прекрасного дня.

Не можу зрозуміти в чому моя проблема.

І бабло є

І наука скоро почнеться

І в боці не свербить і горло не хворе

І мозги ніхто не ...перепрошую пудрить

Сама собі хазяйка...хозяюшка.

Лякаюсь тільки того шо до людей не тягне...як і колись було.

Колись давно меін писав один чувак, ридав в жилєтку со страшной сілой на предмет того, шо його кинула його пассія і він сам один як палець в носі. Я тоді не розуміла і казала шо він глупий, мусів би насолоджуватися свободою, тратити час на себе і подібні мудрі поради. 

А тепер зрозуміла, шо мені теж тепер це заважає. А по-іншому проживати життя я не знаю як...і не вмію...чи не хочу вміти?

З одного боку копатися у власному моральному гівні (ніколи не знада як писати це слово: через букву М чи В. Власне з літерою (Хеля, ти зі львова, гиги) В звучить більш по україгськи чи по галичьки? а яж галичька дівка, правда кумцью)...так от...копатися в цьому самому провербіальному...у відходах словом мене дістало. Забути все мені тяжко. Але це просто сміховинно жити обертаючись назад - я це вже проходила, пора би і порозумнішати...Чи то може я так сильно коло себе все трмаю бо нема нічого нового. Ні друзів ні обставин. Із третього боку хочеться кинути тяжким об землю і змінити все враз. Хробак сумління іздорової клемки теж робить свою справу зі словами "дурне довірливе теля, розвісило вуха, скільки вже можна, пора би  і за розум взятися, корисне шось зробити..."

А шось нічо не хочеться....

Я дуже сподіваюся, що це мине.

Що я не буду ходити по колу думок і звертати увагу на дибілів.

Я дуже дуже надіюсь, що в найближчому часі ддо мене повернуться моя притаманна мені безстрашність і навіть трохи наглості.

А ше більше я не хочу бути заляканою твариною, кріликом перед супом. Хоча...тягну мінімум як на молоду корівоньку.

Я хочу шоб в голові був такий ричаг - потягнув в низ - і вмикається фільтр. І я на броніпоїзді.

Як би ж то...

 

Мне нравится! Понравилось: 2
Пожаловаться
Aida_Luciferi ограничила круг пользователей, которые могут комментировать заметку
Комментариев (0)
Реклама