Все сервисы

ДНЕВНИКИ

Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

...But I'm Creep

Отредактирована 28 августа´12 21:31 Просмотров: 224 Комментариев: 1

Телефон вбого мовчить. Тільки час від часу дзвінок матері та бомж Вови. Перша питає як я, що роблю, як інші. Вова цікавиться тим що я роблю, та що саме з того довгого списку що я маю робити я роблю.

Власне я хотів цієї самотності. І до сьогодні все було добре. Вчора було так чудово. Як і позавчора. І сьогодні вранці. А потім я зустрівся із родичами. Такими милими та чудовими.

І щось йокнуло, зламалося, прохрустілося, втиснулося в себе…Так зазвичай і буває… Коли потрапляєш в кращі умови, то потім боляче повертатися в звичайні. Щось таке передчувалося мені ще з вечора. Та й сьогодні підтвердилося. Ці «прості», і таки глибокі в своїй щирості, люди... вони живуть звичайним життям і не рахують зірок на небі, проте щасливі щохвилини у своїх посмішках та словах… Я балуваний щасливими людьми, бо стільки років жив в Одесі, проте тут ця їхня щасливість значно більшого рівня та більш самодостатня, майже аскетична - саме щастя я бачу, коли дивлюся на тьотю Наталю та вуйка Василя, хоча й у них не все гладко. І щастя я бачу в обличчі Івана, який виховує малу, хоча на його обличчі добре написано як його не легко в життя, бо за останні роки він дуже постарішав, а йому ще й тридцяти немає, але щастя на його обличчі більш сильно кидається в очі... Може тому, може через близьке весілля брата, який молодший від мене на два роки, може від витонченої краси сестри Оксанки, а може від відчаю любовних невдач, але мені все сильніше здається, що я здатен і хочу зараз легко і швидко закохатися в будь-яку дівчину, що буде гарною та не дурепою, при чому раз і назавжди… Здається, це відчай болю, а не самозцілення, якого я шукав, прямуючи сюди… Можливо, я знаю де стався мій промах: варто було справді стати на ці пару місяців відлюдьком, а не готуватися до виступу у Вінниці, не поспішати із монтажем, не залежати від того, сподобається цей кадр Вові чи ні, не ходити в гості до родичів та дозволяти їм проникати своїм добром в мене, щоб його відсутність насамоті потім так нівичила мою душу… І хоч я знайшов цю тріщину, але від того не менше хочеться краси та ніжності на моїх вилицях…

Теги: самотність, сум, біль, переживання
Мне нравится! Понравилось: 2
Пожаловаться
Комментариев (0)
Реклама