Мені часом і всечастіше видається, що душа має форму простирадла. Інакше б не було стільки мук,коли інші витягають її з тебе. Інакше б так не мучився я, коли душа виривалася,тільки б кудись подітися від мене. Вночі бачив непоганий фільм. Герой після розлученнявідрізав собі кінчик пальця. Коли лікар спитала в нього нащо він це зробив, товідповідь була така: Щоб моїй плоті було так боляче, як боляче моєму серцю. Яйого розумію, хоч нічого собі і не відрізав. Проте я стільки разів розбивавсята розсіювався мільйоном скелець, опромінившись холодом Всесвіту, що й непорахувати… Я не знаю коли закінчиться моє простирадло та чи буде вузол накінці. Я навіть не знаю хто я такий… І це точно не проблема інших чиВсесвіту...