Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Не мисли як людина

Отредактирована 31 марта´14 13:42 Просмотров: 525 Комментариев: 1

 

Майже пів століття пройшло з тих пір, як люди перестали вірити стереотипам та більше зосередилися на своєму власному житті. Моя мама, їй майже сорок, з дитинства знаходила відраду у мультфільмах, а згодом у якісних фільмах і, нарешті, книгах. Кожен новий ковток чиєїсь творчості, підносив її на щабель вище, породжуючи у ній надію. Надію на краще життя.

Всі ми маємо якісь уставлені ідеали того, як все має бути насправді. Кожен з нас абсолютно точно впевнений у своїй правоті. Але звідки береться ця впевненість? Де її витоки?.. Все просто – вони в нас самих.

Чи замислювалися ви, як навколишнє впливає на внутрішнє? Чи помічали, як переглянутий мультик може надихнути та дещо змінити глобальні устави свідомості? Ось і моя мама не помічала, як завдяки казкам про «Алу квіточку» і «Красуню та Чудовисько» витримала тринадцять років загартовуючого шлюбу. І все б скінчилося значно раніше, якби не віра в те, що погана людина має шанс змінитися. Якби не віра в те, що кохання подолає все, а страшне чудовисько отямиться і перетвориться на принца…

Дуже важко уявити, що надихало авторів і слугувало їм основою для задуму таких, здавалося б, дрібничок, як мультик, котрі перевертають весь внутрішній світ з ніг на голову. Чи то особистий досвід, чи  то віра у краще майбуття, чи то ідеалізація теперішнього... Тим не менш, саме ці маленькі витвори чужої уяви допомагають триматися на плаву таким же маленьким особистостям, у глобальному сенсі, як я і ви…

Добре, коли все це йде від душі, як то було раніше, за часів, коли кінематограф тільки з’являвся. Не те, що зараз – проплачена реклама та пропаганда, відверто кажучи, не найкращого життя. Зараз у серіалах дуже популярно нав’язувати рівень «існування», котрий мало кому видасться прийнятним. Якщо раніше мріяли про принца на білому коні, то зараз вважають за норму працювати касиркою в супермаркеті чи роздавати листівки і томно чекати свого всюдисущого кохання і то з перебоями та сумнівної якості... Стереотипне мислення існувало завжди, але питання  «яке саме воно було?» занадто ускладнює цю проблему.

Усе іще маю надію, що людство таки, хоч у якійсь мірі, спромоглося навчитися фільтрувати той потік інформації, який йому доводиться перелопачувати кожного дня. Адже варто прочитати не ту книги, чи подивитися не той фільм і все – життя зруйноване назавжди, мізки витекли, а на їх місце засіли маленькі атомні бомбочки зі стереотипами, котрі розірвуться при першій можливості.

 

Теги: життя, надія, людина, особистість, мислення
Мне нравится! Понравилось: 2
Пожаловаться
Комментариев (0)
Реклама