2:45
24 мая´14 2:46
Просмотров: 370
Комментариев: 0
Не так вже й багато
Лишилось бажаних речей:
безхмарне небо в срібних зорях,
Ласкаво тепле сонце,
Поменше зла навколо
І твоя рука
Щоб поруч була.
Та тільки шкода, хмари часто уночі...
І сонце випікає шкіру...
Добро у людях загуло
Й тебе немає.
То й навіщо
Чекати марево своє?
Навіщо тебе чекати
І леліти твій образ
У душі, адже ж твоя -
Закрита.
Так хотілось щоб не в останнє
я могла твою долоню потримати,
Тебе так боязко та обіймати...
Я хочу вірити...
Інакше... Навіщо жити?.. Пожаловаться
