ДНЕВНИКИ

до недавнього часу я вважала,що у мене є друзі. проте зараз я в цьому сумніваюся. що навіяло мене на такі роздуми запитаєте ви. а я відповім дружби немає,існують лише псевдодружні стосунки.так так,є лише ВИГОДА!і не потрібно махати руками на мене,говорити та що я розумію,проте можливо у 1% людей вона є,а от решта це брехня. як ви вважаєте чи може людина називати вас своїм другом,а потім підло піти і зробити якусь вигідну справу для себе,а другові не сказати про це ,або іще приклад коли ти телефонуєш подрузі в декреті щодватижні,а коли сама ідеш в декрет то ця ж подруга не дзвонить тобі,а коли ти дзвониш,то перше ,що ти чуєш,о а я думаю чого це ти вже так довго не дзвониш.так і хочеться сказати,а чого ти мені не дзвониш. і багато хто з вас зараз скаже що це виключно "бабські разборки" проте прикладів у мене багато, і друзі чоловіка такі ж самі. правда чоловіки горді і тому не хочуть визнати свою неправоту. їм простіше просто сказати,що чоловіки не так часто не розмовляють.ага ,зараз же ж. Мужчини ще більші пліткарки за жінок. і це не пусті слова.Дорогі мужчини ви не ображайтесь,я вас не хочу образити,та просто так воно є,просто признавати потрібно.

Я оглядаюсь на життя,а чи були вони у мене по житті ці ДРУЗІ. були знайомі,подружки,а справжніх небуло.Можливо мені не пощастило,що я не зустріла свою близьку людину.і я буду рада якщо у вас вони є,

дорожіть ними. вибачте за душевний порив,можливо за різкі слова.