ДНЕВНИКИ

Твоє кохання вже зів'яло

Неначе квітка без води

Воно вже більше не розквітне

Бо ти зірвав його з під ніг

Моя любов неначе зорі

І їх не видно людям вдень

Проте і вдень її побачиш

Лишень з колодязя поглянь

Твоя любов мене поїла

Твоя любов і берегла

Та сталося велике горе

Мене давно ти розлюбив

Ти прямо цього не промовиш

Бо ти ще сам не зрозумів

Але я бачу що душею

Від мене ти мов пташка полетів

Я хочу, щоб ти був щасливий

Щоб склалося твоє життя

І мушу я зробити вибір

Чи зможу я без тебе жити?