Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Лист

15 ноября´14 19:10 Просмотров: 433 Комментариев: 0
Давно не писала нічого подібного, та і в принципі не писала. Для мене відкриватися комусь, це те саме, що стрибнути з парашута…навіть не знаю шо гірше. І якщо цей так званий «лист» нічого не змінить, то я хоч не буду потім жаліти про те, чого не сказала, або про шо не написала.
В моїй голові зараз стільки думок, навіть не знала, що їх стільки може назбиратися за останні два дні. Одні хороші, інші – не дуже. І всі вони стали крутитися тільки навколо тебе…. Уже починаю вірити в те, що нічого доброго в цьому світі немає. Хоче може, я, просто, занадто багато думаю?
До зустрічі з тобою було все простіше. Я не мала стабільних стосунків, бо не хотіла мати. Хоча не можу сказати, що була сама. В мене було з ким проводити час і чим зайняти себе. Але назвати когось «коханим» в мене язик не повертався. А три завітні слова «я тебе кохаю» чи «я тебе люблю» від мене давним давно ніхто не чув. Я ними ніколи не розкидалася на право і на ліво, і тому сказати їх тобі було дуже складним кроком, і якщо ти пам’ятаєш, на початку нашого спілкування я завжди якось старалася уникнути цього. Але все ж це сталося, бо я справді почала розуміти, що люблю тебе і що мені потрібен такий хлопець як ти….
В мене була манія щодо тебе. З першої зустрічі я тебе запам’ятала і захотіла якось здобути твою прихильність. Та от тільки тобі було це не потрібно, та і я не з тих красунь, які б могли привернути твою увагу. Але так хотілося…..Забила….Заспокоїла себе тим, що не доля і жила спокійно далі. А потім ти….в контакті….і серце в п’ятки….Я не знала – писати тобі першою, чи ні…Вирішила дочекатися твого кроку….І не думала шо так станеться….
Ти ще толком мене не знаючи своєю манерністю поставив мене на місце, дав зрозуміти який ти і що тобі треба…І мені це сподобалося. Я не ніколи не дозволяла хлопцю мною командувати, вказувати мені, щось забороняти. В мене був принцип «роблю, що хочу»….Але ти все перевернув з ніг на голову….І Таня почала мінятися…вечори вдома, друзі іншим разом і все, що треба, то ти…
Мені здавалося, що з тобою все буде по-іншому. Мені вже стало не важливо, що скажуть люди, я вже забила на різницю в віці….я вирішила повністю і беззаперечно належати одній людині, тобі. Адже навіть моє ім’я ти вимовляєш якось по-особливому, не так як інші. Я ніколи раніше не відчувала якоїсь збентеженості чи страху перед тими, хто називав мене по-імені. Все було звично і стабільно. Лише вимушена усмішка виникала через почуття ввічливості...Але ти щось зробив...ти зламав мій стереотип...Навіть на відстані, не кажучи ні слова, лише написавши, ти примушуєш мене тремтіти. Звичайні літери на екрані телефону і мене переповнює вир емоцій....А наші сварки то не просто скандали. Інколи ми не розуміємо навіть чого ми сваримося. Це відбувається в лічені секунди, через якусь банальну фігню. І після кожної нашої сварки в мене наче весь світ перевертається. Лише одна маленька сварка з тобою і все довкола пусте і непотрібне. І взагалі мені здається, що я вже без тебе не я….
Я не можу уявити, що сьогодні я ляжу спати не поговоривши з тобою, я не можу уявити, що завтра не прочитаю твою смс. Я не зможу вже без твого «млинця»… Жити то зможу, але буде чогось не вистачати. І можливо за довший час знайдеться людина з правильним клеєм і заклеїть всі пусті частинки, які ти залишиш. Але та людина не буде тобою….
Я зараз намагаюся схопитися за кожну ниточку...не відпускаю тебе, а разом з тобою і минуле...Надіюся, що все буде добре, що все буде "як колись"...Та "як колись" вже не буде. Не буде довгих розмов, не буде прогулянок і ніжних слів. Ти сам цього захотів, і як би я не старалася, тебе не переконаєш. Я намагаюся втримати і зберегти ту невелику частинку нашого життя і наших стосунків, яка ще існує, яка ще не розбита твоєю реальністю. Мені це погано вдається, але я хоч намагаюся... Знаєш, у моєму житті не було ще такої людини, за яку варто було б боротися. З'явився ти...намагаюся втримати...не хочу відпускати...борюся...і тримаюся до останнього. А от чи варто? Не знаю….
Все мало бути по-інакшому....одна чашка кави на двох і обов'язково щось солодке. Твої постійні нагадування про те, що "кава це шкідливо", а я шось про куріння б сказала...В шафі купа речей, а я в твоїй кофті з тигриком, адже ти мені її обіцяв...а кішка постійно б дивилася на нас, як на якихось божевільних...Мовчати, говорити....не важливо....Мало б бути так.....
Тільки то мої банальні фантазії і уявлення про наші стосунки...От так от....
напевно, на цьому все..............
Мне нравится! Понравилось: 1
Пожаловаться
Комментариев (0)
Реклама