Віддавна кольори і знаки мали особливе значення, в графічному та кольоровому втіленні відображали прадавнє Ім’я, яке було головною категорією і кодом міфічної свідомості. Ті ж самі коди має і людська підсвідомість, незалежно від часу і місця проживання.
Тому зрозуміло, що на кольори, а особливо на кольори, що означають собою державність, треба звертати особливу увагу.
Сполучення блакитного (синього) і жовтого (золотого) використовувалося в різних країнах і в різні історичні епохи, але важливо, який із кольорів при тому був головним.
Поставиш згори жовтий – отримаєш вогонь (у його найважливішому міфічному втіленні – золотому, згадайте народні казки, де золотим кольором позначалися всі чарівні речі і явища), отримаєш сонце, отримаєш панування духовного, життя і процвітання.
Поставиш згори синій – отримаєш холод і байдужість небес, отримаєш воду (що є у першому прадавньому значенні "часом", тобто країна, яка визнала головування синього над жовтим, "випадає" з часового потоку і не впливає на історію), отримаєш панування матеріального над духовним, розруху і смерть (і про все це Л.Кравчука попереджали).
Жовто-блакитні прапори були у козаків (зверніть увагу на картину І.Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султану") й у Центральної Ради (у березні 1918 р. Центральною Радою було ухвалено Закон про державний прапор Української Народної Республіки – жовто-блакитний). Таке поєднання кольорів навіть у німців визнавалося найкращим знаком процвітання, а в Ананербе знали набагато більше про кольори та їхній вплив на життя ("мирним" стягом Німеччини після її перемоги повинен був стати стяг із золотим птахом на синьому тлі).
Синьо-жовті прапори були в Україні за Скоропадського (розпочалася громадянська війна), за Л.Кравчука (благополучна Україна, яка вийшла зі складу Радянського Союзу, падає в прірву економічної кризи). Також синьо-жовтий прапор було подаровано Західній Україні як одній з провінцій Австро-Угорської Імперії. І була це копія з прапору іншої - Нижньо-Австрійської - провінції. Таким чином, завдяки "подарунку" за Західною Україною на підсвідомому знаковому рівні закріпилися провінційність й економічна нерозвиненість, постійні втрати духовних здобутків.
І в цьому контексті навіть не думаєш про те, що сучасний прапор нашої країни не відповідає й законам геральдики. Бо головний колір герба (це жовтий) і головний колір прапору (зараз це синій) повинні співпадати.
У синьо-жовтому прапорі закодована вічна аграрність нашої країни (жовте поле), невтручання у чужі справи і домінування матеріальних інтересів (синій) над культурою і духовністю.
У жовто-блакитному прапорі закодоване процвітання і духовний розвиток.
Наші пращури були мудрими людьми. Вони знали, як впливати на сьогодення і на майбутнє.
Наш прапор – жовто-блакитний.
Повернемо Україні справжній прапор!
Приєднуйся до акції "Повернемо Україні справжній прапор!"
Розкажи своїм друзям про істинне значення споконвічних кольорів нашого прапору.
Повернемо Україні майбутнє!