Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

дочки - матері

13 мая´15 14:27 Просмотров: 349 Комментариев: 0
В дитинстві у мене був один головний страх. Я боялась, що мати мене кине. Ось так от. Траплялось, що я, просинаючись серед ночі, перелякано перевіряла, чи на місці вона - на сусідньому ліжку. А якщо її там не було, повна жаху кидалась до кухні - перевірити. Звісно ж, мати завжди знаходилась, але страх ніколи не відступав.
Зараз, дивлячись на ту ситуацію очами матері, я розумію, що щось цех страх підпитувало. Чи хтось.
Я пам'ятаю, як у більш зрілому віці, я нікому не розказувала про неї, казала, що в мене немає матері. І це майже була правда. Я не почувалась захищеною пташечкою в маминих обіймах. За ці роки страху вона чомусь перестала бути для мене рідненькою. Хтозна чому.
Моя доня спить зараз у мене на грудях, тихо дихає носиком і смокче губками. Вона така маленька і беззахисна... І так хочеться залишатись для неї рідною ненькою якнайдовше. Де ж ця межа між звірятком без мами, маминою крихіткою та несамостійною, залежною дитиною? Як не помилитись? Як не зробити гірше? Так страшно. Іноді замислюєшся, а може я погана мати? Може я все роблю не так? Якими наслідками вернеться те чи інше рішення? Як це передбачити?
Теги: діти
Мне нравится! Понравилось: 2
Пожаловаться
Комментариев (0)
Реклама