Живу як хочу, екзальтовано, сміливо!
Збираю посмішки для «того світу»унизу
І поринаю в зорі експресивно,
Та людства вічність я не омину
Я знаю, самовпевненість - церизик,
Для тих, хто мрії створюють свої,
Для тих, хто поділяє на частини:
Людину, людство, всесвіт взагалі
Але, хто єдності людей радіє щиро,
Людському організмові розкритий,
І не поменшує себе та інших диво,
В броню з зірок галактик міцно вдітий!
Життя цікаве, хоч ти крапля вморі,
Бо все з малого, все багатоскладне
Немає радіснішої, чудовішої долі,
Ніж із достойними братами бути ладним
Співзвучність унісону співу людства,
Чудові партії та серця щире соло,
З середини живильне цінне єство-
Це ласка, це любові рідна мова
Тканина всіх сердець і душ єдина
Вона із пряжі, що є вмістом світу
Вона протекція, вона магічне коло!
Вона і стріли, й позамежне літо!
І я здивуюсь знов і знов, і знову!
Я закохаюсь, я вдивлюсь в прекрасне!
Я вогняне яскраве намалюю коло,
Та в ньому буде сила що не гасне!