ДНЕВНИКИ

Живу як хочу, екзальтовано, сміливо!

Збираю посмішки для «того світу»унизу

І поринаю в зорі експресивно,

Та людства вічність я не омину

Я знаю, самовпевненість - церизик,

Для тих, хто мрії створюють  свої,

Для тих, хто поділяє на частини:

Людину, людство, всесвіт взагалі

Але, хто єдності людей радіє щиро,

Людському організмові  розкритий,

І не поменшує себе та інших диво,

В броню з зірок галактик міцно вдітий!

Життя цікаве, хоч ти крапля вморі,

Бо все з малого, все багатоскладне

Немає радіснішої, чудовішої  долі,

Ніж із достойними братами бути ладним

Співзвучність унісону співу людства,

Чудові партії та серця щире соло,

З середини живильне цінне єство-

Це ласка, це любові  рідна мова

Тканина всіх сердець і душ єдина

Вона із пряжі,  що є вмістом світу

Вона протекція, вона магічне  коло!

Вона і стріли, й позамежне літо!

 І я здивуюсь знов і знов, і знову!

Я закохаюсь, я вдивлюсь в прекрасне!

Я вогняне яскраве намалюю коло,

Та в ньому буде сила  що не гасне!