Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Кіровоградські законники допомагають колезі-адвокату «вибивати» майно у родичів

Отредактирована 28 августа´15 11:42 Просмотров: 792 Комментариев: 1

Спадщина й майнові права – благодатна тема для конфліктів та злочинів. Але ситуація, яка склалась у Кіровограді в сімї Золотарьових із звичайної родинної сварки перетвориласьна справжню кримінальну драму.

На початку минулого року Золотарьових спіткало велике горе – помер головародини, 68-річний бізнесмен Аркадій Золотарьов.

За життя він, мабуть, і гадки не мав, що його рідні можуть пересваритисьчерез спадкоємство – тому заповіту не склав, майнові права на родичів ніяк неоформив. Якщо комусь з дітей була потрібна, наприклад, машина – просто куплявїї та віддавав у користування разом з документами. Таким чином по автомобілюотримали дорослі сини – Денис і Ролан. Старший син Денис допомогав батьковікерувати родинним рестораном «Весна». Денис з дружиною Лілією мешкав у батьковомубудинку по вулиці Комунальній, а сам Аркадій з новою дружиною – адвокатомНаталією Сюр – та донькою жив у великій квартирі в центрі міста.

Аж ось його не стало. Поховавши батька та віддавши данину скорботі, родинаприступила до спадщини. Але раптом одна людина не схотіла ділити майнопомерлого на рівні частини.

– Коли ми зібрались на перемовини, Наталія Сюр, друга дружина батька, заявила,що вимагатиме 75 відсотків від спадщини, – згадує Денис Золотарьов. – Ми спробували її вмовити, але вона зайнялатверду позицію – мовляв, їй вистачить знань та зв’язків, щоб забрати усе, щовона схоче. Ми були змушені відступити та сподіватись на закон, якщо полюбовновирішити суперечку не вдалося. З тим і розійшлися.

А незабаром в домі Золотарьових почали лунати досить неприємні телефоннідзвінки.

– Нам телефонувала сама Наталія Сюр, а згодом і незнайомі особи, –розповідає Лілія Золотарьова. – На нас тиснули, вимагали відступитись від спадщини, погрожувалифізичною розправою. Одного разу пні Сюр приїхала до нас особисто. Середзвичайних вимог та образ прозвучало й таке: «Бережіться, бо незабаром вамохорона знадобиться».

Чи то збіг, чи то ні – але через дев’ять днів після згаданої сварки наДениса було скоєно розбійний напад. Невідомі підстерегли чоловіка біляресторану «Весна» та жорстоко побили його, нічого цінного при цьому не взявши.Але тоді він не став грішити на «мачуху», та й заяву до міліції подавати несхотів, хоч дружина його й вмовляла.

Оскільки «натяку» Денис не зрозумів, дзвінки з погрозами тривали. Кількаразів телефонувала сама Наталія, уточнюючи свої вимоги. Відтепер вона зажадалаотримати геть усе: ресторан, будинок, квартиру, автомобілі… Серед іншихаргументів була згадана заступниця кіровоградського міського прокурора ЛюбовПетренко – ніби-то добра знайома Сюр. Проте Золотарьови на те не зважали.

Тому трохи згодом вдова завітала до родини свого «пасинка» особисто.

– Наталія поводила себе просто потворно, – говорить Лілія Золотарьова. –Вона приїхала до нас на Комунальну, коли я з дітьми збиралася їхати напрогулянку. Перекривши мені проїзд автомобілем, вона буквально накинулася намене та на дітей (8-ми й 12-ти років). Ми були змушені сховатись у машині йзакритись зсередини та викликати наряд міліції. Поки правоохоронці їхали,Наталія погрожувала нам насильством, нецензурно лаялась, била по машині рукамий ногами. Й усе це – на очах у численних сусідів, які вийшли подивитись, що заґвалт коїться. На довершення усього скажена адвокатесса перелякала дітей – так,що молодша дитина кілька тижнів погано спала.

Врешті-решт Лілія через цей напад вирішила писати заяву до міліції. Скаргуприйняли у Кіровоградському міському відділі МВС, присвоїли їй вхідний номер –але потім, коли жінка вирішила перевірити долю своєї заяви, дізналась, щоніякого кримінального провадження по ній не відкрито. Натомість з’ясувалось, щоу МВ УМВС відкрито іншу справу – стосовно Дениса Золотарьова, який буцімто вкравщось цінне з… будинку на вулиці Комунальній, де мешкав вже багато років і бувзареєстрований. Заяву подала Наталія Сюр – і, на відміну від лілієної скарги,на неї правоохоронці відреагували досить оперативно.

«Розслідуючи» цю справу, слідчий МВС Андрій Клеветенко з санкції прокурората суду здійснив «обшук» у домі по вулиці Комунальній. А після «обшуку» виніспостанову: вилучити будинок (!) у користувачів – родини Золотарьових – тапередати його на відповідальне зберігання (!!) не кому-небудь, а НаталіїСюр(!!!). Тобто, – вдумайтесь – родину з двох дорослих та двох дітей рішеннямміліціонера виженули з помешкання, у якому вони булим зареєстровані!

«Сюр якийсь», – сумно скаламбурили Золотарьови та пішли оскаржуватиабсурдне рішення. Але усі скарги ніби-то летіли у порожнечу без вороття.Обласна та Генеральна прокуратури нічого не відповіли. А міська (куди, мабуть,врешті-решт потрапили скарги від вищих установ) прислала відписку – мовляв,перевищення влади у діях слідчого Клеветенка не вбачає, тому й скасовувати йогопостанову за потрібне не вважає.

Денис Золотарьов грюкав в усі двері. Він намагався подати заяву про злочиндо міської прокуратури – там навіть не внесли повідомлення до реєстру. Вінспробував примусити прокуратуру відкрити справу через суд – і йому це навітьвдалось, але більше нічого добитись від прокуратури він не зміг. Так само буливідхилені заяви до міського відділу УМВС – і про самовладдя слідчого, і пропогрози з боку пані Сюр, і про підробку документів (Золотарьови впевнені, щовона підробила довідку квартального комітету щодо проживання у горезвісномубудинку). Постраждалі ходили по колу, й ніц не могли добитись від представниківвлади. Тим часом, недружні дзвінки тривали.

– Тепер Сюр відкрито глузувала з наших зусиль та погрожувала відібратиостаннє, – розповідає Лілія Золотарьова.

Між іншим, Золотарьови втратили й свій автомобіль – слідчий не дозволивйого забрати, й транспортний засіб разом з іншим майном опинився на«відповідальному зберіганні». Але машина – це зовсім інший об’єкт власності,тому Лілія з повним правом написала до міськвідділу УМВС заяву про крадіжкуавто. Як і у всіх інших випадках, міліція скаргу прийняла, та реагувати на неїне поспішала. Прокуратура теж ігнорувала усі скарги щодо бездіяльності МВС.Щоправда, кримінальне провадження все ж таки відкрили. І раптом воно далодосить несподівані результати.

– Одного разу представники ДАІ зупинили наш автомобіль з якимось невідомимчоловіком за кермом, – згадує Лілія Золотарьова. – Оскільки авто було урозшуку, його затримали. Викликали мене. Але буквально за декілька хвилин післямене на місце прибула Наталія Сюр власною персоною. Вона відразу ж почалапогрожувати інспекторам та слідчій групі Кіровоградського МВ УМВС, обіцяючипритягти їх до кримінальної відповідальності щодо перевищення повноважень. Потімпочала демонстративно телефонувати виконуючий обов’язки міського прокурораЛюбові Петренко…

Врешті-решт, було знайдене «соломонове рішення»: автомобіль передали навідповідальне зберігання… Наталії Сюр! Втім, за словами Лілії Золотарьової, щене раз потому вона бачила машину на міських вулицях. А кількома місяцямипізніше стався інший інцидент, теж за автомобілем, тільки з другим – з тим, наякому їздив Ролан, брат Дениса Золоторьова.

– Якось посеред міста роланів автомобіль заблокувала своїм Наталія Сюр, –говорить Денис. – Свого часу батько віддав моєму братові ключі від машини тареєстраційне посвідчення, але оформити дарчу не здогадався. Цим мачуха йаргументувала свої дії. По її дзвінку приїхала оперативна група на чолі зслідчим Балануцою. Балануца пояснив, що, виявляється, з приводу крадіжки цьогоавто розпочата якась кримінальна справа, вилучив транспортний засіб та лишивйого на спеціальній стоянці Державтоінспекції.

Щоправда, недовго авто там простояло. Через декілька днів воно булопередане… Здогадайтесь, куди й кому? Правильно, на відповідальне зберіганнягромадянці Сюр! І, як стверджує Д. Золотарьов, ця машина також вільнопересувається вулицями міста, як і друга.

Але на цьому біди сімї Золотарьових не скінчились. Навіть навпаки. Невгамовна Наталія Сюрнаправила нову заяву, тепер вже до міської прокуратури – про, ніби-то,привласнення майна ресторану «Весна» Денисом та Лілією. Зненацька Лілії вКировському райсуді, куди жінка пішла, намагаючись захистити свої права, буловручено повідомлення про підозру. Денисові пощастило менше – його затримали.Прокуратура вимагала обрати запобіжним заходом взяття чоловіка під варту. Суддяй прокурор затягували розгляд цього клопотання до пізньої ночі. Як виявилосьнезабаром, робили вони це не просто так. Коли суд задовольнив прокурорськеклопотання й Дениса відвезли в СІЗО, Лілія через пізній час вже не мала змогивнести за нього заставу й забрати чоловіка просто зараз. Це їй вдалося лише зап’ять годин.

– Саме для того, щоб мати змогу декілька годин протримати мого чоловіка, якговорять у певних колах, на «прес-хаті», суддя Бурко й прокурор Мехедавлаштували той фарс з затримками суду, – впевнена Лілія. – Бо коли я задвокатом приїхала за Денисом до СІЗО – до мене привели людину, на якійбуквально не було живого місця. Денисова голова була буквально квадратною відгематом. На ньому бів зовсім інший одяг, аніж той, у якому його привезли дов’язниці. Мій чоловік знепритомнів, тільки-но переступивши поріг. Повністю вінотямився тільки у нейрохірургічному відділенні міської лікарні. Лікарі, доречі,казали: це справжнє диво, що з такими травмами голови він лишився живий та нестав інвалідом. Саме у лікарні він розповів мені, що трапилось у СІЗО. Відразупо прибутті його закинули до загального приміщення. Там група приблизно здесяти кремезних чоловіків затягла його у якусь камеру та почала жорстоко бити,передаючи при цьому «вітання від Наталії Вікторовни».

Зараз подружжя Золотарьових перебуває під домашнім арештом.

– Цікаве відбувається, – каже Лілія. – Усі заяви про злочини, скоєніНаталією Сюр, були, як то кажуть, покладені під сукно. На усі її заяви стосовнонас силовики відреагували просто блискавично, зробивши усе, що вона казала.Добре все ж таки бути адвокатом та товаришувати з заступником голови міськоїпрокуратури!

Трагедія родини Золотарьових – лише єдиний епізод серед сотень і тисячподібних по всій Україні. Але за нею бачиться щось більше та страшніше –трагедія української держави, де закон – лише іграшка у руках беззаконників, чито з високими зв’язками, чи то з великими погонами. І поки такі історіїтрапляються – ніхто не вправі назвати нашу державу правовою, та й європейськоютеж.

Юлія Бурковська

               

Теги: Кіровоградські законники допомагають колезі-адвока, юлия бурковская
Пожаловаться
Комментариев (1)
mister_true    28.08.2015, 13:04
Оценка:  0
mister_true
Думаете кто-то будет это читать? Не будет.)