Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

мое творчество...

22 ноября´05 22:08 Просмотров: 484 Комментариев: 3
Відчуття

Справжній цукор не солодкий,
Сіль – не гірка безодня
Дивно, о десятій годині
Сонце зайшло й понині
Вдень за вікном не сяє
Темрява у думках не грає
А по ночі плачуть зими
Не популярні, не щасливі.
І знають музи почуття
Історія сама-собі гуляє
А заметіль розбила вікна
І легко дихається, коли сліпну.
За вдихом – пауза і благодать
Без кисню й слова не горять.
А як ви себе почуваєте?
Краще ніж я?

Захід

Обрій. Крапка. Сон.
Слів кінчився закон
Може, це і є саме та віха,
Що заповнюється навпіл у всіх.

Хмари. Знак запитання. Парад.
Замерзли всі під маскарад
Хвиля б’є двічі перед штормом
Перевірка сил – контроль.

Місяць. Тире. Безсоння.
Мить мовчання стороння.
Тиша – дно почуттів
У невідкритих фарб очі віків.

Тортура

Мені можна тишу, каву.
Безсоння вже не моє
Вершкова розправа -
Всю ніч про тебе.

Здригайся сам
В холодний дощ.
Спрага по брунькам
Зкрапує хоч не хоч.

Того не чекай, що було
Зламай і розірви.
Тобі твоє минуле пройшло -
Ранок - іди.

Безсоння – байдужість

Така собі рефракція душі:
Практично-теоретичне значення,
Визначення похибки,
А головне її бачення.

Ось так мені лишився спокій
Опівночі від сну глибокий
Коріння загубив
І я десь проростаю наче,

Він мені не заплатив,
Не забув – це я невдячно
Позіхаю чи зітхаю –
Необачно.

А у серці поклади спокою,
Щоб не здригалося дарма
У хвилях неба глибоко –
Обурення і лиш зима.

Пошук істинного кольору

Ми – ті, що відраховують сердець удари.
Навколо годинники – час нас не втямить.

Всі фарби нерозбавлені і невідомі,
Мабуть божеволіють від чекання на волі.

У порах гірких шоколадних сплетінь
Бажань наших прояв липкий.

Перевороти мрій і подій,
Перевибираємо все ми одні.

І нове знаходимо у кінці незнання
Темрява відкриває очі й слова..

Шепіт на вітрі

Ледь помітно здригаються губи
І молитви не чути мені
Міцно потиск руки мене губить
Наяву прокидаюсь у сні.
Ось кінчається знову час долі
Ця кінчається мить до весни
Так здається усі божеволіють
По закінченні волі краси.
І неспалені зорі ночами
Не закінчують пісні свої
Колискова вустами мами
Карі очі навпроти німі.
Як залишити серце на волі
Щоб його не торкав ніжно біль
І назустріч летіло три долі
А навколо розсипана сіль.
Щоб здригалось воно від думок
І нечистих, і скромних, і злих
І дурманив все тіло бузок
Як буває за день до весни.

Перспектива

Мокрі бісики в електромережі
Усе життя іде на п'ять хвилин вперед
Надзвичайно нові правила
У грі життя мені поставило.
Все ті ж біси з кривавим ребром
Мені, як біль, на зло:
Висять картини серцем вниз
І сочиться із ран бридкий слиз.
Незакінчений вірш чи поема –
Крутий чи гострий кут для мене.

Подорож

За збігом обставин
Я щасливо-тринадцята
І не сама, тільки одна
Після дванадцяти.
У золоті сяйво горить
Без жарин
Догорає і зникає
Без тіней і слідів.
І я ненавиджу світло-невидиме
Щастя в святій
Мені не краще з усіма
Разом, - тільки одній.
А за гріхом чисте срібло
Розбиває дзвони.
Забуваю, що час бігти
Далеко до моря.
Для сонця однакові всі:
У подорожах згораємо –
У темряві світлі рядки
Не стирають.

Пожаловаться
Комментариев (3)
Отсортировать по дате Вниз
gohn  (аноним)  14.02.2006, 13:22
Оценка:  0
gohn
Мне нравятся твои стихи...
Sunny_smile    29.11.2005, 16:11
Оценка:  0
Sunny_smile
Хорошие стихи, необычные
Sunny_Lee    29.11.2005, 16:11
Оценка:  0
Sunny_Lee
какая жизнь интересная такие и стихи...
Реклама
Реклама