Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Поминки душі

23 ноября´05 16:39 Просмотров: 406 Комментариев: 3
Коли рветься остання ниточка, що пов*язує тебе з минулим, залишається біль. Коли обриваються усі дороги, що ведуть у майбутнє, настає паніка. Але коли рветься остання волосинка, що от уже 2 роки пов*язує мене з реальністю, я перестаю бути. Я думала я збожеволію, але, нажаль, мій мозок працює так само чітко, як і раніше. Я думала, що зможу залити біль, паніку та жах текілою, але вона занадто слабка. Я... Я... я.... Звеликої, чи з малої букви?
" Ти ціленапрямленно вбиваєш себе!" ТАК!!! Я (я) цього хочу!!! Я хочу вбити себе сигаретним димом і алкогольними випаровуваннями. Тільки наркотики - річ неприпустима, бо це занадто вульгарною


"Ти занадто схожа на янгола, щоб бути сексуальною" - сказав Олександр, грубо трахаючи мене в машині біля кафе Лук*яна на Лук*янівці.
Та хто ж я взагалі така?? Де відповідь на це питання, що мучить мене з того часу, як я втратила цноту? Чи маю я право на життя?
Я хочу, щоб вночі на мене напав серійний убивця і, жахливо познущавшись, прикінчив мене. Я хочу, щоб мене переїхала машина. Я НЕ ХОЧУ БІЛЬШЕ СТРАЖДАТИ!!
Я хотіла жити нормально, як усі. Але не можу.


Я стояла на відкритому балконі в футболці і палила 5 сигарету пез перерви. На вулиці -2. В залі сплять батьки. А мені байдуже.

"Що ти зробила для цього світу, щоб дозволити собі вчинити самогубство?" Нічого. Я ніхто і мене нема.

"Ти хочеш загнати нас у могилу?" Ні, я хочу, щоб туди хтось загнав мене.

"Ти можеш бути відверта? У тебе хтось є?" Так, і не один. Я - повія, що бере за свої послуги гарний настрій.

Я кохаю тебе, сонечко. Я не можу без тебе і не можу з тобою.

Я завжди вірила в казку. Я вірила, що зустріну прекрасного хлопця (прошу помітити - не принца), який покохає мене ТАКОЮ, ЯКА Я Є. Він забере мене із цього світу страждань і непорозумінь. Але казки тільки на папері. Вони не справджуються.

Обірвалися усі ниточки. Усі, до останньої. Сьогодні вечір мого прощання. І я прощаюся з кожним, хто прочитає це. Бо я більше не можу.

Я насправді не знаю, чи вистачить духу покінчити з собою. Але я спробую.

Це поминки моєї душі, мого серця..

Я вже 3 роки не плакала.. а зараз плачу. дивно..
Пожаловаться
Комментариев (3)
Отсортировать по дате Вниз
othernick    23.11.2005, 18:34
Оценка:  0
othernick
Помоги себе сама.
Petric    23.11.2005, 17:16
Оценка:  0
Petric
Не вздумай.

В жизни есть то, ради чего стоит жить.

80674078735
Нео21    23.11.2005, 16:58
Оценка:  0
Нео21
ты страдаешь...потому как картинка(в голове) твоих представлений о том,какая должна быть жизнь...постоянно не сходится с тем,что ты видешь каждый день....а я могу сказать,что ты видешь.
И вот... столкновение с реальностью....может загнать тебя в такой угол......когда ты готова сдать свой билет.Жаль...
Реклама