Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Десь років зі сто тому...

Отредактирована 14 ноября´16 9:48 Просмотров: 211 Комментариев: 1
Десь років зі сто тому... так, сто три, у 1913 Кафка переживав свій важкий рік свого тягарського життя. Власне у всіх той рік видався таким собі, якщо не сказати катастрофічним. Хоча це й був останній рік перед жахіттями Присмерку Європи. Останній спокійний. Останній рік літа. І чомусь читати про все це бурхливе життя часом виглядає цікавіше, ніж читати самих авторів та споглядати їхні картини. Мабуть, тому ще це видається більш справжнім. Їхні твори - лиш контекст життів перед величною трагедією ХХ сторіччя. Скільки ж їх іще буде. 

Але більший неспокій дає інше. Про те, що це надихає на щось, але творити не можеться... Навіть не тому, що все вже було. А тому що всі вже були. Якщо Конфуцій та Есхіл це камені на пляжі, По та Леонардо це мушлі, то ми - піщинки. І нас не злічити. Людей стало більше. Коммунікацій стало більше. Все пришвидшилося. Як затриматися хоч на мить і не втратити це відчуття, що ти твориш душею, а не фейсбуком. Це якийсь жах, і мої нові і нові роздуми не дають мені відповідей, навіть сумних. Тож і не знаєш, що робити. В нас ба навіть культуру споживання забрали. Треба обов'язкого чогось прагнути і створювати. Хай шкарпетки з вертикальними смугами, хай декоративні бідони. Замало просто споглядати...

Теги: читать, передача
Мне нравится! Понравилось: 2
Пожаловаться
Комментариев (1)
Небо-И-Земля    14.11.2016, 06:31
Оценка:  +1
Небо-И-Земля
Цікаві роздуми, глибокі... До речі, помітила, що Щоденники на БМ чи не єдиний на сьогодні ресурс, де можна не квапитися, розмірковувати й бути самим собою...
Реклама
Реклама