Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Ми не тому нещасні, що життя важке. Ми зсередини нещасні.

Отредактирована 22 января´17 12:47 Просмотров: 230 Комментариев: 1
Ми не тому нещасні, що життя важке. Ми зсередини нещасні. Це якась рудиментарна радянська спадщина, що вкорінилася на мозочку і її вже навіть не вирізати, не опромінити і не захіміотерапіїти. Це щось рабське. Боязко оглядатися на темній вулиці, стежити за телефоном у транспорті, знати про страждання інших довкола та нічого не робити, щоб їх припинити, проте за будь-якої нагоди зважувати "а що я з цього матиму" і "чи нічого мені за це не буде", підозрювати людей через їхню доброту, сприймати небайдужих незнайомців за аферистів, кивати на інших, коли сам винен, та й просто так завжди кивати на ближніх або дальніх, бути найрозумнішим та найбіднішим, наче експерт у всьому та ні в чому конкретному.

Це звісно не порівняти зі страхом, коли ти законослухняний громадянин УРСР, але одного дня цікавість взяла своє, і ти взяв на тиждень в перевірених знайомих  удесяте чи всоте переписаний "У колі першому". І чи то паранойя, чи то здоровий страх змушували тебе тримати цю книгу у духовці, щоб, на випадок облави, можна було увімкнути вогонь та спалити докази твоєї антирадянської поведінки. Кожного вечора, коли всі повлягалися, ходити на кухню, й боятися навіть відчинити духовку. Так вона й пролежить тиждень. Настане час її повернути, не прочитавши навіть сторінки. І на душі стане легше. Але так само пусто й сумно. Бо ми нещасні не тому, що життя важке. Ми нещасні зсередини.

Теги: життя, протест
Пожаловаться
Комментариев (1)
Himik    22.01.2017, 13:54
Оценка:  0
Himik
" Следовательно, разруха не в клозетах, а в головах. Когда эти баритоны кричат "бей разруху!" - Я смеюсь. Клянусь вам, мне смешно! "
Реклама
Реклама