У вас буває таке - вас клинить на чомусь одному до тих пір поки не набридне вам в хлам? Пам’ятаю, колись в студентські роки мене заклинило на пиріжкахз маком. На палаці України був хлібопекарний завод, і прямо з цеху, черезмаленьке віконце тобі подавали пиріжки з маком. І не прооості…а такі щоб макутам було 80%!!! Кожен ранок, по дорозіна роботу, я набирала собі пиріжків. Спочатку це був один, з часом два, азгодом я брала одразу 5 пиріжків. Враховуючи те, що довгий час в мене була мріяпоправитись, то ожиріння не світило. Зате після 5 пиріжків маку, рубило так, що пару годин, я героїчно боролась зі сном. Так тривало досить довгий час. До тих пір поки одного разу япросто пройшла мимо «чудо-віконця-хлібного-заводу».
І от сиджу язараз, і думаю про кокосові кругляшки, в одному з закладів що поруч. Роблятьвони просто охрененні десерти з кокосу, а ще із спіруліни. І ось сиджу кожендень, працюю в поті лиця, а потім гастрономічний купідон стріляє мені прямо в головучи шлунок, кидаю все, одягаюсь і йдуза ароматними кругляшками. При виглядімене, офіціанти вже рефлекторно відкривають вітрину і набирають необхіднукількість кокосиків. Приходжу, роблючай, розкриваю ароматний десерт, кусаю, і закриваю очі від задоволення. И пусть весь мир подождет… ))