Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

04.10.17

4 октября´17 14:57 Просмотров: 268 Комментариев: 0

Дощ. Трохи по опівдні. Йду вулицею і шукаю очі. Намагаюся знайти живий погляд, якому хотілося б віддати себе і всі свої знання та вміння. "Привіт, це я, а це моя душа, забирай!" Але не знаходжу. Знову і знову. Люди дивляться куди завгодно, але не на світ. Не на людей. Не на будівлі. Як нас ще не позбивали насмерть на переходах? Тож я шукаю і шукаю, як вимираючий вид, свого качконоса. 

На всіх етапах життя розставання неминучі. Ми приречені. Знову і знову. 

Тож сьогодні дощ. І я не стрів людину, яку в будь-якому разі втрачу. 

Мне нравится! Понравилось: 1
Пожаловаться
Комментариев (0)
Реклама