Все менше можу працювати вдома чи в офісі останній місяць. Цей час я монтую здебільшого а Ботані, Аромакаві, Бездверях чи ще десь. Просто не можу сконцентруватися і взяти себе в руки. От і виходить, що якщо на ранок треба щось сдати, то я пхаюся до цієї непримєної кав’ярні, бо це чи не єдине не галасне місце, що працює вночі. Щоправда з вікна вид на Стрілецьку добіса нагадує вулицю з фільму Крістофа Оноре, коли на виході з клубу сталося “Дельта-Шарлі-Дельта”. Закінчив монтаж, але втрапив в жахливу зливу, і навіть підібраний дорожній знак мене не особливо врятував, а в якусь мить поривом вітру ледь не забив взагалі. Але було весело. Передчуваю зміни, але червня наче й не було.