Всі ми здалеку зірки, а поруч - грудки бруду. Стрічався з колишнею, приїхала у місто зробити якісь документи і вже скоро летить танцювати на лайнері аж до грудня. Хотіла стрітися завтра разом з усіма старими друзями, але я мабуть пас. Для мене це як реанімація людини, що втратила всю кров. Цілком випадково стрілися сьогодні. І це паскудне відчуття… як до родичів, яких ти любиш, але з якими зовсім не цікаво і просто немає про що поговорити. Після такого погано почуваєш себе перш за все по відношенню до самого себе.