Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

21.01.2020

21 января´20 21:59 Просмотров: 81 Комментариев: 1

Чому нам так подобається впізнавати себе в кіно? В літературі? У діях і думках персонажів? Чому нас так захоплює думка: слова цієї пісні, я ж так само думав, я міг її написати?

Вже більше п’ятидесяти років казати слова «я тебе люблю» - несмак. Але ми продовжуємо це робити. І впізнавати себе в цьому. І в поразках ми частіше знаходимо себе, ніж у перемогах. І Гофман, Гете, Саган та По - наскрізь ми, а не... Холера, не можу згадати жодної гідної щасливої книжки без драм та з гарним фіналом. Тож постає питання: а нам взагалі таке цікаве?

Пожаловаться
Комментариев (1)
PigboY    22.01.2020, 01:32
Оценка:  0
PigboY
Здесь кто-то явный инфантил...
Реклама