Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

91.2020 Карантин. День п'ятнадцять

Отредактирована 31 марта, 23:41 Просмотров: 68 Комментариев: 2

П’ятнадцятий день карантину. Це означає, що якщо найближчими днями в мене не проявиться хвороба, то шансів, що я заразився, майже немає. Зараз контактів майже немає, тож більше шансів, що сусід до хати з ліфту принесе і я заражуся, ніж власними силами.


Ще за два дні до введення карантину я пив каву у кав’ярні. Весь цей коронавірус здавався дуже далеким, але вже тоді було зрозуміло, що люди хворітимуть і в Україні, і що нікуди я не полечу. Вже три дні як я мав бути у Парижі. Це якийсь власний ритуал, який я робив останніми роками: втекти одному до прекрасного чужого міста, щоб не святкувати із людьми (привіт, дитячі комлпекси) та спробувати віднайти себе, бо в таких обставинах ти можеш бути чесним хоча б по відношенню до себе. Це наче мірчаеліадівське розбирання ритуалу, в якому ти мусиш йти на маргінес, контактувати з трікстером, вмерти в одній якості і повернутися в іншій.


Відчуття: наче все просрано. Я безбожно старію. Довколишні умови максимально несприятливі для попереднього типу життя. Для моїх острахів пов’язанних зі старістю, не встигнути щось, бути не достатньо...для чогось, проханнями, виглядом, який я можу мати в цьому контексті, перебуванням в принципі у незручних для меня контекстах, і так далі і тому подібне. Але зараз, на порозі цього внутрішнього календарного пекла я відчуваю, що в цьому є енергія можливостей, і варто бути гнучким та не оглядатися.

Мне нравится! Понравилось: 2
Пожаловаться
Комментариев (1)
LeelaTuranga    01.04.2020, 06:21
Оценка:  0
LeelaTuranga
Я я я я я я я я я себе себе мене мене моїх..... )))))
Реклама