Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Ввічливість – це наше прагнення побачити в людині образ Божий і виявити до неї повагу

Отредактирована 17 ноября´20 2:47 Просмотров: 84 Комментариев: 0

Українське слово ввічливість походить від фразеологічного сполучення у вічі ( тобто в очі). Як відомо, очі – віддзеркалення душі людини, тож ввічливість – це вміння  “зазирнути у вічі”, а значить – в душу, зрозуміти (бодай трішечки) думки і почуття того, з ким маєш справу. Отже, ввічливість – це, насамперед, розуміння іншої людини.

Російське  “вежливость” – із коренем  “веж” (пригадайте російські слова “невежа” – невихована людина,  “неведение” – незнання) від “ведати”, тобто знати. Тож “вежливость” означає знання, розуміння. Бути ввічливим, “вежливым” – це знати, як принести людині радість і не зачепити болючої струни у її серці. Це не просто вживати усім відомі етикетні формули”: “доброго дня, смачного,вибачте і так далі. Це вміння почути, побачити іншу людину.

Скажімо, хтось штовхнув вас чи наступив вам на ногу. Та ще й кричить вам при цьому. Хтось кидається захищати свою гідність так само грубо, а хтось просто каже: “Вибачте, будь ласка і відходить убік.

Так, винен той, хто штовхнув і нагрубив. Але розпалити сварку з ним – значить подвоїти той негатив, який було вилито на вас. Якщо ж ви самі вибачаєтеся, то повертаєте кривдникові позитив. Ви перепрошуєте за те, що викликали в людини спалах гніву, стали причиною її агресії. Чому ж це так важливо сказати: “Пробач мені, що ти на мене образився”?

Хтось обуриться: “Кривдника треба поставити на місце!. Але ввічлива людина це та, яка розуміє. Розуміє, що цей гнів почався ще задовго до того. Що ця людина, можливо, страждає від сильного болю і в неї самепочався напад.

Або вона бідкається через відсутність грошей. Або її хтось скривдив до глибини душі. Або… Ви скажете – це не привід для такої неврівноваженої поведінки? А ви завжди можете стримати себе? Якщо так, чому ж ви відповідаєте на грубість грубістю? Саме ввічливість – найкращий спосіб поставити на місце. І це буде те місце, де на людину сходитиме світло, що допоможе швидше прозріти. Ввічливість – це промінь світла для тих, хто вас оточує.  

Ввічлива людина розуміє інших, тому знає, де що зробити. Навіть якщо вам справді цікаво, чим для вашого друга закінчився конфлікт із колегою, ви не будете поспішати з розпитуваннями, поки він сам не заведе про це розмову. Адже друг, можливо, хоче швидше усе забути і зайві нагадування про сварку лише зашкодять йому.

Ввічливість – це здатність думати не лише про себе, а й ставити себе на місце інших. Синонімом до слова ввічливість” є ще “тактовність – уміння своїми вчинками та висловлюваннями "потрапляти у такт" думкам, почуттям і переживанням інших. З радісними - радіємо, із засмученими – розділяємо смуток, а розвіюючи його своєю радістю, не перестараймося, аби не викликати заздрості.

Будь-яка релігія, та взагалі людська мораль, вчить, що ми повинні любити всіх людей. Але не всі це можуть, не у всіх вистачає любові на цілий світ. Ввічливість – це наше прагнення побачити в людині образ Божий і виявити до неї повагу. А повага – у добрих словах, що створюють позитивну атмосферу (щоб образ Божий у людині розквітав, та набирав сили): побажання доброго ранку чи дня, будьте здорові, усього найкращого.

Повага – у висловленні бажання спілкуватися з людиною (тобто з Богом у ній) надалі: “до зустрічі”, до побачення. Ми виявляємо зацікавлення земними справами співрозмовники, що теж надзвичайно важливо, оскільки покращує розуміння цієї людини, що надалі допоможе зробити спілкування приємним для обох.

А чого варті такі священні слова, як спасибі (спаси тебе Боже), здрастуйте (зичу вам здоровя)… Сказані від усього серця, ці слова наповнюють адресата світлом і навіть упорядковують його життєву енергію! Більше того – сказані з особливою любовю, із з щирою посмішкою, вони вертають людині втрачений Божий образ. Адже слова, їхній зміст – це енергія. Тому важливо не просто сказати ввічливе слово, а й наповнити його енергією своєї любові.

Людина, яка звикла завжди бути ввічливою, поступово приходить до всеохоплюючої любові: її підтримує божественна енергія, що вертається сторицею. Вона краще розуміє інших, тому усвідомлює, що в кожній людині є світло, яке не можна не любити. Вона бачить у кожному, навіть у найбільшому грубіянові чи зловмисникові, часточку Бога і знає, що ця часточка потребує її підтримки. І вона підтримує. Тому що це – підтримка і для неї самої! 

П.С. Раніше якось інакше було, люди соромилися, боялися... То було дуже давно, але й відносно недавно не було ось цього відкритого хамства і цинізму, а зараз знову щось страшне почалося. Раніше я б можливо нічого не додавав до сказаного, але зараз занадто солодким здається цей текст, от і довелося додати трішки гіркоти. Ввічливість, етикет, не поспішати з розпитуваннями… Деякі люди нічого про це й чути не хочуть, а без конфліктів просто жити не можуть. Інтриги – це сенс їх життя. Важко серед таких ввічливим людям, вони ніби не от мира сего”.

В кожній людині є світло, але є й темна сторона й про це завжди потрібно пам’ятати. Інколи кажуть: ця людина добра, а та зла. Люди дійсно бувають різніі і в залежності від цього потрібно тримати відповідну дистанцію. Людину, яку не знаєш не варто підпускати дуже близько. Щоб взнати людину потрібно багато часу, а з цим бувають проблеми. Зрозуміти людину, зазирнути їй в душу, щоб знати, з ким маєш справу сьогодні не просто важливо, а життєво необхідно.

Теги: образование
Мне нравится! Понравилось: 1
Пожаловаться
skorovesna ограничил круг пользователей, которые могут комментировать заметку
Комментариев (0)