Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

334.2020

2 декабря´20 23:01 Просмотров: 66 Комментариев: 0
Моє життя, коли писати про нього чи розповідати, це якась дебілоїдна жесть: відчуваю це раз на тиждень в психолога і щовечора тут. Не знаю який підставити дискурс, щоб це не виглядало так нездарно (ні, це не криза середнього віку, ні, це не блядство і не вигулювання свого прутня, ні, це не компенсація невпевненості). Переживання і відчуття складніші за мови, якими я володію. Пару тижнів вже не спілкуюся з секс-блогеркою. Просто зрозумів, що це не я. І що їй потрібен не я. І що чує вона не мене. Тим не менш, не довго я ходив без головного болю. В мене ще ніколи не було архітекторок. Як же ж мені кожного разу хочеться, щоб це була саме вона і мої поневіряння гебрейського народу врешті скінчилися.
Мне нравится! Понравилось: 1
Пожаловаться
Комментариев (0)
Реклама