Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Присвячується безсердечним, адже це найгірша вада..

26 декабря´05 16:52 Просмотров: 447 Комментариев: 4
Твоі очі золотіли сонцем
і яскравим промінем всміхались,
ці великі два твої віконця
там, твоя душа мені здавалось.
Хаотичний рух, безмежна сила,
танець вітра, листя й смутку,
я в тебе спитала про надію,
ти сказав,що це лиш купа брухту.
Люди помирали і страждали
не за просто спокій і спокуту,
вони щиро вірили і знали
волю світлу покоління не забудуть.
Ти так просто взяв і зруйнував все:
ніжні сподівання, мужню волю,
ти в моіх очах упав додолу,
не знайшла в тобі ні крихти болю.
Очі ті, де осінь панувала
стали враз холодні, наче срібло,
вся краса тендітного спокою,
враз вона у них зникала
мені стало тебе шкода,
та й обурення пропало.
Я лиш тільки повернулась.Я пішла.
Більше осінь не згадала,
хай покине твоі очі осінь золота...
Пожаловаться
Комментариев (4)
Отсортировать по дате Вниз
Ангел**    27.09.2007, 22:53
Оценка:  0
Ангел**
... зачепило до сліз... чомусь дуже близько, дякую тобі :4: :4:
Вкус_неба    27.09.2007, 22:53
Оценка:  0
Вкус_неба
Очень приятно это слышать имено от тебя. Чесно.
LaSG    27.12.2005, 06:27
Оценка:  0
LaSG
Те серце не навчиться любити, яке стомилось ненавидіти. /Н.А. Некрасов/
Було б серце, а печалі знайдуться. /В.О. Ключевский/
Серце може додати розуму, та розум не додасть серця. /А. Франс/
------------------------- ----------
гарний вірш, проте... сумний...
Вкус_неба    27.12.2005, 06:27
Оценка:  0
Вкус_неба
Гарні цитати.Дякую.Буду намагатися писати більш оптимістичні вірши...
Реклама
Реклама