Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

6 января´06 9:00 Просмотров: 403 Комментариев: 9
=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-
"кажуть, в такі моменти..."
=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-
-- ...уявіть собі, що життя це не більше, як коробка з-під сірників. Серйозно ставитись до коробки сірників просто смішно... а необережне ставлення може привести до жахливих наслідків. В такі моменти мені хочеться згадати і навіть наново заглянути у своє минуле... відчути кожен смак заново. Стати дитиною, і по-новому мандрувати цією землею. Хочеться стати таким маленьким аби люди до тебе "тю-тю"-кали і "сю-сю"-кали... адже чим ми стаєм більші, тим все менше нас поважають за наше єство. Чим ми старші, тим менша ціна нашого життя... до цього я вже привик...
вікна... все життя дивився на них з іншої сторони...
=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-
"...згадуєш минуле..."
=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-
пам'ятаю... мій день народження... моя матуся. Всі сидять і... і чомусь... плачуть. Мені стає дуже-дуже тяжко на душі і з очей в мене покапала дивна вода...солена. Це був перший раз... я мовчки плакав, навіть не знаючи причини. Інші, хто вже не плакав, щось говорили про мене... Мені стало ще скрутніше, зрозумівши, що вони плачуть через мене... Я підійшов до маминого ліжка і запитав: "Мамо, не плачте, я буду... я буду чемний... дуже". Та мама мене не слухала і тихо притиснула до її теплих грудей. Від цього моє серце чуть не розірвалось... Я чув як відчайдушно б'ється мамине сердечко. Воно з чимось боролося і щоб ще трохи протриматись, віддавало останні сили для цього... положивши навіть до шпіталю, лікарі були безсильні тут.
Я б і ніколи не догадався, і думаю, що ніхто мене не зрозуміє, але... вікна (як медаль) мають дві сторони.
48 і 48....
=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-
"Вони щось знали..."
=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-
Вже тоді і сонце зійшло... стало сумно. Давно в цій хаті я не бачив усмішки. Всі ходили, як трупи... життя продовжувалось, але чи це життя?.. Дивно, пам'ятаю, як сусіди мене проклинали... тільки не знаю, за що... не знав. Казали "не одного ти, хлопче, положиш... не один ти помреш". З часом, мене вже не лякали ці слова... вони були дуже забобонні... одного вечора вони так і вломилися до хати, що чуть не забили мене кухонним ножиком. Тепер я їх розумію... це було.....прокляття.
=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-
"...думаєш про дороге."
=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-
-- "діти..." про що я зараз думаю..? Скоро має бути третій... Як я жалію, що пішов від них... мої діти. І бідна мати, їхня, лишилася сама... і брат, рідний, мабуть, хвилюється, "де є мій любий братику...куди його понесло?" Всі зараз сидять і, заглядаючи у вікна, все чекають... та вони мене так не зустрінуть... я не вернуся... вже пізно.
Ми і не замічаємо, на скільки часто ми заглядаємо у вікна... я це усвідомив.
Ще два.... два дні.
=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-
"І все ж таки, чому?"
=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-
Я... старався! Я їм казав!! І бився об груди та сказав все, що знаю!! Але...сон.
За два дні я б вже нічого не встиг.... квитки куплені у всіх....
=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-
"...сон"
=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-
я бачив їх обличчя... кожного. Їх було приблизно 3 тисячі... 1500 дітей!!! Я чув кожен їхній подих. Кожен жах... всі вбивства. І сльози... вічні, поховані сльози. Вони всі плакали! Діти! Хтось обнявся із своєю другою половинкою... це був їхній останній поцілунок, останній погляд, останні сльози. Після цього я не вірю, що ми самотні завжди і що помираємо також у самоті. У кожного є вибір. Хтось зустрів своє рідне... миле. Як я... зараз...згадую. А інші не змогли...
Чому?! Чому вони мені не повірили... я їм казав "СПАСІТЬ самих себе...!!" Та все марно - вони не розуміли мене... їм це не снилося.
я бачив їх обличчя... кожного. а самотні дивилися у вікна, як.. хоча, ви не зрозумієте цей погляд... вам поки не дано.
Ще два дні...
=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-
"... а далі..."
=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-
життя продовжується.... хоч не для всіх. Ще два дні... Вірю, що їхні душі потраплять до раю... а я... забудьте про мене. Як до пекла, то хоч з усмішкою! Та... жаль. Не встиг я..... закрию хоч очі....відчуваю: передостанній.....останній..... поверх.


<><><><><><><><><><><><><><><><><><><><><><><><><><>
>The New York Times<
--11.10.2001--
"..(...)..Одним із них було самого Джека ******** . Він стрибнув із Всесвітнього торгівельного центру. Причина самогубства, скоріше всього, його психічний стан. Він твердив, що станеться катастрофа, яка йому наснилася, саме з тим цетром з якого і скоїв самогубство..."
"Погода: завтра буде сонячною, без хмар. Високий тиск. Опадів не передбачається..."


<=><=><=><=><=><=><=><=><=><=><=><=><=><=><=><=><=><=>
Народ, скажіть, чи мені можна братися за перо творця!! Чи краще робити д/з? =) МЕні потрібна ваша думка!!!!!!!!!!!
Пожаловаться
Комментариев (9)
Отсортировать по дате Вниз
Just_fine    11.01.2006, 17:07
Оценка:  0
Just_fine
дякую--напиши щось про Львів, я буду дуже рада. спіймала тебе на слові-!
LaSG    11.01.2006, 17:07
Оценка:  0
LaSG
язик - мій ворог... =)
але пізніше... я зараз загружений курсами... :(
фотки тоже будуть! ;)
Just_fine    11.01.2006, 17:05
Оценка:  0
Just_fine
я не мала на увазі тверезий трбто не п яний.
я мала на увазі що все дуже чітко сказано в тебе
Just_fine    11.01.2006, 00:54
Оценка:  0
Just_fine
і ще. вибач, якщо моя українська не дуже добра, я вже починаю її трохи забувати.
і ще одне: будь ласка розкажи мені щось про Львів, я так за ним сумую. А можеш і фотки вислати якщо в тебе є на имейл.

please/......
LaSG    11.01.2006, 00:54
Оценка:  0
LaSG
Якщо можна, я напишу по і-мейлу... ( за 500 символів написати про місто Лева?.. вийде брєд)
Але трохи пізніше...обіцяю!
Just_fine    11.01.2006, 00:52
Оценка:  0
Just_fine
я думаю , ти вмієш дуже гарно оформлювати свої думки, а це дуже багато значить. Я не професіонал, я, як то кажуть, *любитель*. Але мені дуже подобається все.
знаєш що мене здивувало ? те ,що ти *тільки не ображайся* ще зовсім юний , але на диво розумнмй, я у тому плані, що ти вмієш мислити, я оріентуюся по коментаріях які ти мені залишаеш. Це фактично диво зараз для хлопця твого віку. часом твої коменти мене вражають. такі вони тверезі.
і ще. вибач, якщо моя українська не дуже добра
LaSG    11.01.2006, 00:52
Оценка:  0
LaSG
м..п'яний я ще ніколи замітки в щоденнику не писав=))
Але ж є ще люди, в яких голова не забита цією дуркою! Але я б себе туди не відніс... інколи мене ще криє "похлєще", аніж інших...=)
Але хіба це погано покладатися на інших? Хіба погано вірити словам?? Хіба погано бути щасливим не від наркотиків, а від кохання??! Хіба погано п'яніти від музики, а не від горілки?!?! І в кінці-кінців, чи погано бути наївним, вірячи, що люди не такі безнадійні, як думають інші?!?!
Не-а, це не диво, а прокляття
Cheerful    06.01.2006, 14:22
Оценка:  0
Cheerful
ну я тобі скажу так. думки в тебе є. Якийсь свій певний стиль, але його потрібно ще допрацювати, поєкспериментувати. і тут в нагоді стануть саме д/з з літератури. адже сам процес прочитання та аналізу чужих творів і дає поштовх до написання свого. я сама пишу, і вірші і прозу.якщо захочешь, можу тобі щось вислати. і навчаюся я на факультеті, що в тісну повязаний саме з літературою. ти знаешь, дуже допомагає при власному створенні чогось нового... пиши і заходь до мого фотоальбому під тимже ніком
LaSG    06.01.2006, 14:22
Оценка:  0
LaSG
От шо-шо, а пишу я тільки під настрій.... причому завжди під поганий... А під свята не зміг собі створити такий настрій, тому і вийшло... не дуже. (це я кажу відверто, бо самому не дуже сподобалось. Сама думка суперова, а от оформити я не зміг цього разу).
Вибач, але з української літератури я мало що полюбляю... і окрім Шевченка мене нічого не може надихнути...
Слухай, а що саме тобі сподобалось? Тільки чесно! (хоч якась частина?)
Реклама