Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Люди Х – вигадка чи реальність?

8 января´06 18:46 Просмотров: 1848 Комментариев: 0
В останні десять років лікарі помітили, що на теренах України активно розвивається нова і доволі таки незвичайна хвороба – ще один наслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Наші ескулапи так і не спромоглися класифікувати цей недуг хоч якимось чином, тому назвали його лаконічно та інтригуюче – хвороба Х.

Історія походження такої незвичної назви досить банальна. Про цю хворобу лікарі на сьогоднішній день мають просто мізерну кількість інформації. А так вже склалось, що все невідоме в більшості людей асоціюється чомусь саме з іксом (тут, певно, варто подякувати нашій системі шкільної освіти). Втім, на назві уся буденність цього захворювання і закінчується.
Хвороба Х – захворювання комплексне і посиндромне. У перекладі на звичайну розмовну мову, це означає, що відомий лише комплекс симптомів, який супроводжує недуг, але ніхто не знає, що саме є його збудником. Симптоми доволі нестандартні – синхронне порушення у роботі імунної, ендокринної, судинної і нервової систем. Іншими словами – мало того, що людина стає надзвичайно знервованою, так ще й починає хворіти на все і одразу. Потенційна група ризику – покоління „почорнобильських” дітей. Причина захворювання – плачевне, після Чорнобильської аварії, екологічне становище плюс стрес. При чому, як стверджують лікарі Інституту радіаційної медицини, - основна причина полягає саме в нас самих, точніше в нашій надзвичайній знервованості. Ще одна особливість хвороби Х – її урбаністичність. З усіх хворих - приблизно 85% є мешканцями мегаполісів. З іншого боку, воно і зрозуміло – життя у міської молоді набагато насиченіше різними проблемами і стресами. Та й стан навколишнього середовища у місті набагато гірше ніж на периферії. Спосіб лікування теж нестандартний – людині потрібно лише привести нерви до ладу і набратися позитивних емоцій. Втім, скоріше за все, таке дивне лікування пов’язане з хронічною нестачею інформації про саме захворювання. Проте, якщо воно (маю на увазі лікування) є справді дієвим, то може таки варто прислухатися до лікарів, які закликають берегти нерви змолоду?
Київські медики висунули також гіпотезу, що своєрідним підвидом хвороби Х є феномен „дітей індиго”. Це діти, які від нас, простих смертних, відрізняються надлюдськими інтелектуальними і фізичними здібностями. А названі вони так на честь яскраво синього кольору свого енергетичного поля (зазвичай у середньостатистичної людини це поле - жовте). Цей феномен почав спостерігатися у світі з кінця 80х років і, за твердженням багатьох психологів, найбільша кількість таких надзвичайних дітей була зафіксована на пострадянських просторах, особливо в Україні.
Якщо вірити дослідженням американських психологів Лі Керолла і Джен Тоубер, які повністю присвятили себе вивченню феномену „дітей індиго”, то нині більше 92% дітей та підлітків молодше 20 років належать до групи Індиго, тобто мають надзвичайні нові психологічні характеристики і моделі поведінки.
Прикладів таких дітей можна навести чимало. Українці Сергій Кірсанов з трьох років вміє читати книжки не відкриваючи їх, а лише поклавши руку на обкладинку. Наша ж землячка Наташа Демкіна, здатна без будь-яких приладів бачити внутрішні органи людей і ставити безпомилкові діагнози. А найвідоміші приклади дітей індиго – це росіяни Брюс Хлєбніков, який з шести років бавиться тим, що шматує голими руками томи Карла Маркса на 1000 сторінок і тягає BMW підв’язані до власного волосся та Наташа Бекетові, яка з шістнадцяти років абсолютно вільно розмовляє ста двадцятьма мовами, включно з давніми, на зразок латині, давньоперсидської, староанглійської тощо.
Це все - реально існуючі люди, яких з кожним роком стає дедалі більше. Між іншим, за підрахунками психологів, що працюють у київському ліцеї „КРОК” кожний третій представник нашого покоління – володіє такими надзвичайними здібностями. Просто не всім вдається їх вчасно помітити і почати розвивати.
Отак позбираєш інформацію і починаєш замислюватися: а може не такі вже й фантастичні ті голлівудські фільми про людей Х і вони таки насправді існують, при чому зовсім поруч?
Пожаловаться
Комментариев (0)
Реклама
Реклама