Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

"Добро карається"

20 января´06 10:28 Просмотров: 753 Комментариев: 18
Вчора у мене був дуже цікавий день. Не можу счказати, чи був він вдалим, чи ні. Щось вдалого, а в чомусь і не пощастило. Отже.. короткий звіт:
..Прокинувшись длесь о сьомій поспішно сіла повторювати правила українського правопису - за 8 годин мав бути іспит. Отже, витративши півдня на повторення того, чого я не знаю (пишу суто інтуїтивно - правила вивчити не можливо). Десь о пів на першу мене підірвало і я, похапцем зібравшись, побігла в інститут. Їхала ДУУУЖЕ довго - десь із годину (так їхати маршруткою прилизно 15 хвилин..) Приїхавши в інститут, випалила підряд цигарок 5-6 (в туалеті) при цьому читаючи правопис.. Потім почали збиратися наші (вже не в туалеті звісно). Коротше, за півтори години пачка розійшлась... Написавши іспит і покуривши :о))) пішла на консультацію, страшенна бажаючи щонайшвидше піти з інституту. Все одно оцінки будуть лише сьогодні. Так от, я дуже поспішала, бо у мене була домовленість із однією американською родиною. Все що я про них знала - вони друзі моєї тітки, що живе в Америці. Ще знала їх імена. Отже, прочекавши їх десять хвилин і назвавши їх усіма найгіршими словами, я їх побачила. Звичайна собі мідл-ейдж пара, звичний американський стайл і чергова смайл. Вони запропонували повечеряти і сказали, що моя ант Лина просила багато чого розпитита. Ми сіли в кафе на Хрещатику і почали розмову. Вони розказували про свій штат, про тітку, про свою дочку і тітчиного сина. А потім я почула щімливо знайоме слово orphanage. Для чого вони туди їздили???? Виявилося, що вони вже вдруге приїхали в Україну і вони вдочерили 10-тирічну дівчинку Настю із дитбудинку №3. І тоді я зрозуміла, що їх смайли - це не маска. Потім зааходилися розмовляти про навчання. Дізнавшись, що вчусь в інституті журналістики, вони попросили мій імеіл і залишили свій. Для чого? Виявилося, що їх найкращий друг - професор Ohio State University, і працює він саме на факультеті журналістики. Вони сказали, що він може добитися для мене гранту на навчання як для перспективної української студентки із відмінним знанням англійської мови. Вони записали мої данні і залишили свої... Ми ще довго розмовляли, потім я поїхала додому. Здуру пішла на маршрутку. Нащастя зустріла там давнього друга і стояла не сама. Отже, страшенно змерзнувши, потрапила додому і заснула сном праведника...

До чого я це веду? До того, що в нашому житті існує величезна кількість стереотипів. Американець: нудний, тупий мудак, що весь час хаває гамбургери і посміхається; абсолютно егоїстична і самовпевнена людина. А я зустріла зовсім інших людей. Вони хочуть і готові допомагати іншим. Без зверхності, цинізму чи користі. Просто вону "хочуть і будуть"..

Цікаво, а для них добро карається?
Пожаловаться
Комментариев (18)
Отсортировать по дате Вниз
Ole-G    20.01.2006, 12:48
Оценка:  0
Ole-G
Просто надувся, бо з 12 коментарів - 9 - мої, і на всі 3 не мої було дано відповідь, а на жоден з моїх 9 коментарів - ані відповіді...
Ole-G    20.01.2006, 12:18
Оценка:  0
Ole-G
Так, як Ти, багато каже. "Я туди лиш на трошки - рік-два, а потім повернусь" - так казав мій найліпший друг перед тим, як поїхати до США. Минуло три роки - в нього там робота, навчання, машина і він каже, "Що мені тут у Тернополі робити?". Навряд чи я його колись ще побачу.

P.S.Ти принципово тут мені не відповідаєш? Щось зо мною не те...
Greeny_girl    20.01.2006, 12:18
Оценка:  0
Greeny_girl
Та я ж не можу відповідати на кожен твій комент :о) А як я знайду там своє майбутнє, то так і буде..
Грамматей    20.01.2006, 11:37
Оценка:  0
Грамматей
Цей стереотип звідкись-таки виник, отже, щось в ньому може бути. Згоден з 1, хіба можна вважати всіх американців хорошими, побачивши одну пару в іншій країні? А чи не думала ти, що в Америці всиновити дитину важче (або дорожче), і саме тому вони приїхали до України?
Звичайно, американців багато, серед них є різні люди, як і серед нас.
Отже, ти теж бажаєш покинути нашу країну. Сумно.
Greeny_girl    20.01.2006, 11:37
Оценка:  0
Greeny_girl
Я не кажу, що всі вони білі і пухнасті. Просто є і хороші люди. А країну я хочу покинути лише на певний період - для навчання. Але жити там усе життя.. Ні, це не для мене..
Ole-G    20.01.2006, 11:23
Оценка:  0
Ole-G
Або "вдочерити", як десятирічну дівчинку.
Ole-G    20.01.2006, 11:21
Оценка:  0
Ole-G
Хтозна, а може, вони шукають невістку для того самого тітчиного сина і вирішили, що найгарніші і найменш вибагливі дівчата в Україні - от і знайшли Тебе...
Ole-G    20.01.2006, 11:18
Оценка:  0
Ole-G
Навіть в гамериканців (як казала моя покійня бабця)
Ole-G    20.01.2006, 11:18
Оценка:  0
Ole-G
Може, добро і має каратись..
Ole-G    20.01.2006, 11:17
Оценка:  0
Ole-G
Мені здається, що якщо людина очікує добра за добро - вона перетворює доброчинність на взаємовигідну справу. Це вже радше - меркантильність.
Ole-G    20.01.2006, 11:16
Оценка:  0
Ole-G
До речі, Ти вважаєш, що добро має завжди винагороджуватись?
Ole-G    20.01.2006, 11:12
Оценка:  0
Ole-G
І довго Ти там будеш?
Реклама