Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Вистраждала...

4 февраля´06 12:45 Просмотров: 327 Комментариев: 0
...втрати від яких хотілось лізти на стінку і вити так щоб мене розірвало!... Але я знала що я сильна і переживу все... - це було проблисками свідомості, але це давало сили на те щоб дотягнути до іншого проблиску...І от витримавши стільки душевних мук і страждань( здавалося б в 19 років???) я живу! Я по-справжньому живу! Я вже настраждалась... З мене вже досить! "Бог дає стільки випробувань, скільки людина може витримати». І це не перебільшення! Я знаю що таке втрата людини задля якої, здавалося б, ти живеш! А потім вона...ВТРАТА... і все, кінець всьому за для чого жила, за для чого дихала і щодня прокидалась...кінець коханню...але ж кохання вічне!... а може й ні...хто це сказав????!!! Наївна... Отримуй те чого налюбила! Не подобається - сама винна! Не можна було так довірятись і відкривати душу. Вже нічого не виправиш. А для чого? Невже ти не була щасливою? Була... Чи ти хочеш втратити і це? Ні...не хочу. Якщо він живий і може бути щасливий без мене, тоді будь-ласка! Головне щоб він потім не пошкодував, не повернувся і не благав прощення... Я не прощу, нізащо... Мені буде боляче, дуже боляче, але я згадаю той чорний день і нізащо йому не вибачу!!! Нізащо!!! наше кохання згоріло під тим полум'ям ненависті, яке Він в мені розпалив! Для мене його вже нема...він помер... Жаль. Сам винен! Ненавиджу!!!!!!! Спогади сильна річ! Але ПРОЩАЙ. Я щаслива без тебе!!!
Пожаловаться
Комментариев (0)
Реклама
Реклама