Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

ОЛЕГ СКРИПКА-- ДИПЛОМАТ І БАЛАМУТ ( моє інтерв"ю )

8 февраля´06 0:00 Просмотров: 1078 Комментариев: 6
Готуючись до цього інтерв”ю, я переглядала інтернет-сайти з біографією гурту “ВВ” і...виявила її настільки цікавою та насиченою, що захотілося читачів ознайомити хоч з малою її частиною.
Отже, “Воплі Відоплясова” народилися у Києві, в...кімнаті на 11-му поверсі гуртожитку №15 Київського Політехнічного Інституту. Саме тут у травні 1986 року зустрілися такі собі доти невідомі Олександр Піпа, Юрій Здоренко та Олег Скрипка.Ця здибанка стала роковою і вирішальною—виникла ідея гурту. Цей і наступний роки стали періодом активних репетицій новоствореного гурту, написання перших пісень та їх аранжування. У жовтні 1987 року відбувся перший вихід рок-музикантів на глядачів, ними стали активісти Київського рок-клубу будинку культури “Більшовик”. І тоді ж відбулося встановлення постійного складу учасників групи та її назва "Воплі Відоплясова": Олег Скрипка-- вокал, баян, саксофон, труба, авторство багатьох пісень, що виконує група, Юрій Здоренко-- гітара, вокал (правда, через п'ять років він залишив гурт ), Олександр Піпа-- бас гітара, бек-вокал та Сергій Сахно-- барабани, перкусія, бек-вокал. В тому ж році на кінофестивалі "Молодість" у фойє київського Будинку Кіно відбувся перший публічний виступ групи. Примірний репертуар, що виконувався групою: "Я летел", "Идёт дежурство", "Заднє око", "Пісенька" (одна з найперших пісень, що виконується на концертах по сьогодні) та інші. В рік становлення гурту на українській сцені ( 1987 ) був написаний і знаменитий хіт “Танці”, який став візитною карткою неповтоного духу “ВВ”. Дебют на першому рок-фестивалі ( а це був київський «Рок-парад” ) стався у листопаді 1987 року— тоді ж гурт здобув першу премію. А потім розпочалися мандри гурту у часі і просторі— чисельні виступи на сценах та майданчиках України та закордону. У травні 1988 року гурт приймає участь у міжнародному фестивалі "Рок-Форум" ( Вільнюс, Литва ) і тієї ж весни організовує перший спільний концерт із закордонним гуртом— це був американський "Sonic Youth”. У квітні вже 1990 року фірма "Янус" організувала перший тур групи по Франції та Швейцарії. Гурт настільки адаптувався на закордонних теренах, що наступий рік у його біографії вважається початком так званого французького періоду “ВВ”: хлопці здійснюють декілька турів по містах Франції і навіть беруть участь у найбільшому міжнародному фестивалі на сході Франції під назвою "The Eurockeans in Belford". Саме тоді гурт залишив гітарист Юрій Здоренко, і на його місці працювали французи Філіп Mожа, Фелікс Ле Барс та Крістоф Жерар. Таким чином, деякий час існувало українсько-французьке "V.V.". А вже у 1993 році побачив світ перший альбом гурту, назву якому дала пісня групи на вінілі-- "АБО- АБО" (Live in France). Гурт користується шаленою популярністю, його запрошують на гастролі не тільки в межах України, але і за кордоном. При цьому “ВВ” встигають потусуватися і поспівати на мега-фестивалях. У вересні 1994 року відбувся перший сольний виступ вокаліста та лідера групи "V.V." Олега Скрипки в Київському планетарії під назвою "Зустріч під зоряним небом", і тоді ж вийшов наступний альбом "Країна мрій". А вже в лютому 1997 року на “Мосфільмі” знято кліп на пісню "Весна”, яка стала не просто культовою, а без якої і “ВВ”—не “ВВ”. Музиканти не бояться експериментувати—за декілька місяців здійснено проект "V.V. та Військо", а саме концертний виступ у супроводі хору та оркестру...Збройних сил України. Старання музикантів були оцінені належним чином того ж року на Міжнародному фестивалі музики і краси "Таврійські ігри" ( Каховка ): "Золоте перо жар-птиці" - нагорода фестивалю-- було тричі вручено групі, а саме в номінаціях за найкращу пісню року, за найкращий кліп року та найкращу рок-групу в Україні. Ще одне підтвердження “зірковості”: альбом "МУЗІКА" вирушає в космічний політ на борту американського корабля Shuttle, а серед особистих речей першого українського космонавта-- Леоніда Каденюка знайшов собі місце і улюблений компакт-диск групи "V.V.". Створюються і нові альбоми гурту, драйвові та популярні: у квітні 2000-го року, за свідченням київської преси, альбом "Хвилі Амура" по рівню продажів компакт-дисків в Україні на цей час посів перше місце. До речі, “ВВ” стають популярними і завдяки своїй чіткій громадянській позиції:на прес-конференції фестивалю "Просто Рок" група "V.V." зробила сміливу заяву про те, що міліція грубо та свавільно поводиться з публікою практично на всіх їх концертах. Це звернення стало першим кроком до створення добровільної міжнародної спілки артистів та глядачів під гаслом "Свободу танцям!!!". Пробується гурт і у кіно: в 2001 році відбулися зйомки новорічного кінофільму "Ніч перед Різдвом" за мотивами твору Миколи Гоголя, де хлопці з “V.V.” відзнялись в ролях запорожців, а Олег Скрипка-- у головній ролі коваля Вакули. А наступного року на небосхилі всесвітнім комітетом космосу була зареєстрована зірка під іменем "Vоплі Vідоплясова" як подарунок з нагоди святкування 15-ліття "V.V."-- її можна спостерігати неозброєним оком темної ночі в хорошу погоду.
Концерти, платівки, гастролі... Гурт мандрує по всіх-усюдах, презентуючи власну творчість. І ось він у нас, на Івано-Франківщині. ”ВеВешники” виступили на відкритті гірськолижного сезону на “Буковелі”. Саме там я і зустрілася з лідером гурту, аби порозмовляти про його життя-буття. Олег Скрипка страшено поспішав—незабаром мав розпочатися концерт гурту в рамках відкриття сезону. Тому ексклюзивне інтерв”ю для газети “Анонс-Контракт” бралося ледь не у військово-польових умовах— Олег відповідав на мої запитання і на ходу їв, не соромлячись цього. Я подумала-подумала і...подала на ваш осуд нашу розмову отакою, яка вона і було, практично без літературних прикрас. Якби запустити це інтерв”ю у аудіоваріанті—слухачі побігли би притьмом до холодильика—так апетитно там йде прицмокування, жування, ковтання , а коли прослуховувала його я—мені чомусь постійно пахло ковбасою з тих канапок, які тоді жував Скрипка. Лідер гурту не кривлявся. Не намагався бути оригінальним, розмовляючи зі мною під час трапези. Все вийшло природньо, натурально, без якихось спецприкрас. В цьому він весь і є—Олег Скрипка, народний гармоніст, трохи приколіст, трохи розбишака. Словом, щирий український парубок.

--Олег, ви приїхали на відкриття гірськолижного сезону. Для вас це свято, щоденна робота чи просто життя? Отак їздити невпинно Україною по акціях, по концертах...
--( жує—О.К . ) Ну ( витирає губи серветкою—О.К.) в наших концертних подорожах переважно завжди поєднується багато моментів. До слова, ми вже звикли до такого шаленого ритму життя... Зупинитися в якийсь певний момент—це означає зупинитися надовго, боронь Боже, аби не назавжди. В спину дихають конкуренти. Ми ж не єдиний у шоу-бізнесі гурт...так що постійно треба бути насторожі. А щодо теперішнього нашого приїзду на Прикарпаття... По-перше, сюди нас запросили друзі ( відома торгова марка з випуску алкогольних напоїв—О.К. ), які нам роблять дуже багато заходів, і ми вже протягом двох років встигли здружитися. По-друге ,звичайно, це є робота—ми дуже відповідально відносимося ( і це не просто слова ) до всяких акцій та концертів, тому намагаємося якісно зіграти кожен концерт, бодай найменший. Все ж таки на нас дивляться, порівнюють з іншими—от як тут партачити? Було би непрофесійно у якийсь момент підсвідомо сказати собі:все, я можу оцей концерт зіграти впівсили, нас і так люблять. Але ж стара слава нову любить!... І по-третє, будь-який приїзд на Прикарпаття для мене це завжди приємність, особливо коли є можливість покататися на гірських лижах, та й взагалі це дуже чудовий момент-- відпочинок на природі, туризм. Я і раніше любив гірські лижі, із задоволенням катаюся при найменшій нагоді. Екстрім—він ніколи не завадив, а тим більше, коли ти ще здатен його пережити ( усміхається—О.К. ) О, дякую...( в цей момент щось там приносять їстівного—О.К. )
--І не обминаєте можливість навіть нічного катання на лижах? Воно вимагає особливих навиків....
--( Оживлюється—О.К.) А чом би й ні? Я ніякого катання на лижах не цураюся.
--Розкажіть, чим ви зараз займаєтеся, які у вас проекти, і взагалі, чим живете.
--Цього літа ми зняли пару кліпів. Щось ви та й бачили по телевізору. Зараз теж завершуємо працювати ще над декількома нашими відеороботами і закінчуємо роботу над альбомом. От ( наливає собі мінеральної водички—О.К. ) готуємося до виходу свого чергового дітища. Зараз йдуть бесіди з різними компаніями про підписи контрактів на запис альбому ( засовує в рот особливо великий шмат кнапки—О.К.). А в грудні нас традиційно очікує багато концертів, пов”заних зі святами-- з Різдвом, з Новим роком. Як завжди, буде напруга, щільний робочий графік—але і до цього нам не звикати. Відчуваю, що ми, як завжди, будемо багато працювати, щоб потім багато відпочивати ( усміхається—О.К.) Тобто, працюємо зараз в тільки цих двох напрямках—це звичайна, скажімо так, нормальна і...приємна діяльність. Розслаблятися не збираємося—ми молоді, ще можемо багато чого зробити.
--Тобто, зараз з гуртом не відбувається нічого екстремального? Наприклад, зміни іміджу, зміни напряму роботи...
--Ми залишаємося такими, якими нас знає український ( і не тільки ) глядач.
--Розкажіть трохи про свої нові пісні.
--Ми вирішили зробити альбом в якомусь класичному стилі. То є рок такого собі зразка 80-их років, ностальгійний альбом. Давно думали, щоб створити щось подібне. Щодо стилю музики—якраз і навпаки, це “щось” і відбувається: в останніх альбомах ми досить багато експериментували, творили музику у різних напрямах. Але це нам подбалось завжди—“ВВ” любить експерименти.
--З текстами чи з музичною частиною пісень?
--Ні, наразі лише з музикою, з аранжуванням... От зараз аранжування буде класичне, ”ВеВешне” аранжування. Тобто, ніяких зайвих інструментів, а лише гітари, барабани... Робота над альбомом майже закінчена.
--На коли ви плануєте його випуск?
--Ще поки не знаємо. Чесно.
--А робоча назва альбому? Зробіть хоч натяк... Чи це секрет для читачів?
--( Усміхається—О.К.) Альбом буде називатися “Були деньки”. У нас і пісня є з такою назвою. А тепер буде і альбом.
--Чи якось торкнулося вашої діяльності те, що відбувається в суспільно-політичному житті України? Помаранчева революція, розкол в уряді...інші резонансні події. Ви взагалі себе якось диференціюєте з політикою, з українськими проблемами?Чи вважається, що мистецтво—це з розряду виключно богемних речей, і домішувати сюди щось повсякденне, рутинне не слід?
--Під час помаранчевої революції відбулася дуже проста, цілком логічна річ. Чому українські співаки вийшли рік назад на Майдан? Та не тільки тому, що ми громадяни своєї країни, і нам небайдуже те, що в цій країні робиться. Всім не байдуже—і у кожного були свої мотивації протесту. Ми вийшли на Майдан, бо відчуваємо недостатність уваги зі сторони уряду до української музики, української культури. Але що би не казав, якісь зміни відбуваються. Зі скрипом-рипом—але рухаються вперед. Зауважте навіть не як людина, що має стосунок до українського шоу-бізнесу,—все таки в порівнянні з минулими роками на українську сучасну культуру робиться більше акценту. Стало відбуватися більше концертів, і по телевізору ми тепер більше бачимо українських співаків та їх продукт. Зрозуміло, що не все ідеально, далеко не все так, як мріялося, але потрошку рух йде. В нашому з вами житті ( я не кажу лише про музикантів, а про НАС З ВАМИ ВСІХ ) наступив той очікуваний позитивний момент, і залежить тільки від нас, щоб ми, грубо кажучи, не облажалися. Зараз є хай і не повноцінна, але МАЙЖЕ можливість реалізуватися, і це треба робити професійно, спокійно і потужно, не чекаючи якоїсь манни з неба. Її не буде—де ви бачили, аби вам щось давали. Самому треба брати.
--Особисто ви не розчарувалися в ідеалах Майдану, в ідеалах революції? Що ви зараз відчуваєте, споглядаючи сучасні українські події?
--Направді, хай як і звучить заяложено ця фраза, люди розчарувалися. Прості пересічні українці. Влада, український уряд ( видно, що добирає слова, аби не висловитися занадто категорично—О.К. ) зациклилися на своїх внутрішніх проблемах і втратили оцей зв’язок з народом—тобто, з нами всіма. А звідси і розчарування ( відсьорбує чай—О.К.). Чекали одного...більше того, не просто чекали, а робили все, щоб настали зміни на краще. І ось...маємо... Хто ж з такого зрадіє?
--А ви особисто?
--Я особисто... Я ж доросла людина. От я розумію, що йде життя, і всі ці процеси, які відбуваються в Україні, логічні, хоч з величезною натяжкою можна сказати, що вони нормальні. Якщо почати коментувати навіть з позицій людини поза політикою—ми би з вами проговорили не одну годину, а то і не один десяток... Одним інтерв”ю ви би не обмежились ( усміхається—О.К. )
--Незабаром в Україні наступні вибори. Гурту “ВВ” і вам особисто пропонували брати участь у передвиборчій кампанії? Останнім часом стали модними концерти на підтримку того чи іншого кандидата... І якщо пропонували, то хто, і чи згодитеся ви підтримувати цей політичний період?
--Пропонували—тут ніякого секрету немає. Але ми будемо лишатися тепер нейтральними...( виправляється—О.К.) нейтральним колективом. Не хочеться конкретно підтримувати своїми концертами нікого. Отакі наші принципи. Можливо, свого роду це дипломатія. Але це справедливо у відношенні власних переконань. І ще мені навіть пропонували записатися ( саме “записатися”—О.К. ) у, не скажу, яку, партію депутатом, йти у Верховну Раду—я відмовився. Але що стосується концертів, то ми будемо грати концерти, організовані НЕполітичними силами, і не будемо приймати участь у заходах, організованих антиукраїнськими, антидемократичними силами—такими, як “Партія регіонів”, Вітренко, “Братство” і тому подібні. Та й ми не можемо не грати цих концертів, оскільки в цей час інших заходів не буде. Як показав досвід, в подібний період тільки такі “виборчі” концерти і проходитимуть. Насправді хочеться займатися звичною роботою—творчістю. Заважають обставини.
--Я знаю, що ви знаходитеся у дружніх стосунках з Романом Калиним—лідером нашого івано-франківського гурту “Ґринджоли”. До речі, він розповідав, що у вас народилася дитина, і ви назвали її Романом на честь Калина. Отакий зв’язок... А чи ви якось будете брати участь у розвитку такого бренду, як “Ґринджоли”? Є якісь сумісні проекти, задумки, ідея спільних концертів? Чи це дружба суто чоловіча і як колег по шоу-бізнесу?
--З Романом ми подружилися на революції і з того часу підтримуємо теплі стосунки... Десь тут має бути шоколадка. Ви не бачили? ( Шукає по готельному номері, нарешті, знаходить і лиш тоді заспокоюється—О.К. )... До того ж, я завжди намагався сприяти молодіжному рокерському руху—а “Ґринджоли” тільки на початках свого становлення у шоу-бізнесі. До речі, нас зблизила не тільки революція-- в той період ми записали альбомчик “Пісня барикад”-- і “Ґринджоли” згодились зіграти оту нашу “Пісню...”. Якщо будемо робити ще якісь заходи—обов’язково їх запросимо. Ми підтримуємо тісні стосунки на рівні дружби. Дружби і підтримки. А якщо ви маєте на увазі продюсування—то я таким не займаюсь і не збираюсь займатись. Інша справа—підтримати. Я це дуже свідомо і щиро зробив, коли “Ґринджоли” йшли на “Євробачення”
--Роман нам усім розповідав про цю підтримку...
--Та я ще з самого початку вважав, що будь-який колектив, який би пішов на “Євробачення”, довго вигрібав би цей негатив, тому що це було підготовлено—оця інформаційна бомба. На жаль, “Ґринджоли” просто підпали під удар, а щодо конкурентки Ані Лорак, яка мітила на “Євробачення”,—я вважаю, що їй дуже повезло, що вона не потрапила на конкурс, бо тоді би їй прийшлося винести цей інформаційний удар. ”Гринджоли”—дуже симпатичні хлопці. Дуже талановиті. І ми будемо продовжувати з ними тримати контакт.
Вкінці інтерв”ю серйозний Олег Скрипка подивився на мене і не менш серйозно сказав: ”Відпускайте”. За п”ятнадцять хвилин баламут Олег Скрипка невтомно бігав по сцені зі своїм незмінним баяном і співав своє знамените “буль-буль-буль”.

Розмовляла Оксана Ковтонюк

Пожаловаться
Комментариев (6)
Отсортировать по дате Вниз
sumno    04.11.2006, 22:28
Оценка:  0
sumno
А це інтерв*ю десь опубліковане? І коли взяте?:01:
Байкер_Ледi    04.11.2006, 22:28
Оценка:  0
Байкер_Ледi
Взяте ще минулої зими і майже одразу опубліковане у одній івано-франківській газеті.Хочете співпрацювати?:)
Аттачмент    21.02.2006, 18:24
Оценка:  0
Аттачмент
мені сподобалася фраза - ця здибанка...)
Байкер_Ледi    21.02.2006, 18:24
Оценка:  0
Байкер_Ледi
Лінуюся перечитувати, щоб бачити, де)))
BookashkA    08.02.2006, 09:23
Оценка:  0
BookashkA
хорошо. но объемно:-)))
сама обожаю Скрипку - очень интересная личность:-))
Байкер_Ледi    08.02.2006, 09:23
Оценка:  0
Байкер_Ледi
Дуже корисно, виявляється, виволікати свої статті у щоденник і читати їх саме тут-- стііільки помилок бачу!
Реклама