Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

РАДІОЛАВ ( по секрету-- моя стаття;))) )

23 февраля´06 18:12 Просмотров: 693 Комментариев: 14
Любов... Любов є ЗАВЖДИ навколо нас, вона просто розфарбовує наше життя. Любов переживає, зцілює, виліковує... Часто провокує на хворобу і глибокі переживання, часом і страждання...але ніколи ( чуєте, НІ-КО-ЛИ! ) не вбиває. Протягом багатьох століть заставляє найкращі уми людства розгадувати ЇЇ величну загадку, ЇЇ таємницю, ломати голови над ЇЇ формулою... Любов підштовхує на немислимі вчинки, дає сили творити, забирає розум—але і повертає його на місце. Любов перевертає світосприйняття і ломає всі стереотипи, всі догми. Любов живе. І дає жити. І торкається нас у найнемислиміших ситуаціях, які потім виливаються ось у такі історії. Щоденні. Людські. Звичні. Але і неповторні по своїй суті, бо кожна історія Любові написана самою Любов”ю...
...Здавалося б, що вже незвичного і несподіваного може статися у людських романтичних стосунках? Історії про службові романи, кохання у Інтернеті і ніжні багаторічні стосунки на відстані. А я і досі пам”ятаю ЦЮ історію, коли двоє тривалий час лише чули голоси один одного—і...і просто не БАЧИЛИ у світі нікого, лиш одне одного... Так, це була Любов... Кохання... Лав... Радіолав...
...Жила собі дівчинка. Яка різниця, як її звали? Отака собі типова представниця слабкої і прекрасної половини людства. Як і всі дівчата, любила шоколад, троянди і мелодрами, боялася мишей та темряви. Але в один прекрасний момент в її житті з”явилося радіо. Насправді воно з”являється дуже типово: нудьгуючи чи виконуючи якусь рутину роботу, ви просто не можете не ввімкнути приймач і не покрутити коліщатком, щоб налаштуватись на щось цікавеньке. ФМ-радіостанцій зараз тьма-тьмуща, є з чого вибрати. Але, напевне, ЦЯ радіостнція виявилася особливою, раз дівчинка налаштувалася саме на неї: дуже домашньою, із цікавою музикою та непоганими, якимись такими ну зовсім особливими передачами, які хотілося слухати. А серед них були і інтерактиви—коли слухачі могли зателефонувати до прямого ефіру і потеревенити з ведучими, і передати привіти, і замовити пісеньку. Нічого ж незвичного, чи не так? Проте дівчинка просто “захворіла” цією станцією. Вона знала всіх ведучих по голосах та манері ведення ефіру, всіх звукооператорів—по їх улюблених піснях, усі до однієї програми. А найкращим відпочинком для неї було зателефонувати до інтерактиву і ось так побалакати з ведучими про все на світі. Потім ці прямі ефіри вже стали ледь не сенсом її життя. Тому що з”явився ВІН. Молодий ді-джей з надзвичайно приємним голосом, чудовою дикцією та веселими приколами у ефірі. Спочатку це було просто захоплення радіо, а потім... Він якось несподівано увійшов у її життя-- молодий життєрадісний хлопець, який вражав своєю начитаністю та вмінням вільно поводитися у прямому ефірі, коли тебе чує велика кількість людей. Це було схоже на якусь казку—щоранку вмикати радіо і чути ЙОГО. І тому знати, що день вдався. І чекати декілька днів, коли ж у запланований час у ефірі з”явиться програма привітань, і можна буде зателефонувати до прямого ефіру і декілька хвилин поспілкуватись з ним на радіохвилях. Це дійсно була незвична казка! Адже вона його НІКОЛИ не бачила, навіть уявити не могла, які у нього були статура, зачіска і очі. Але це було настільки їй байдуже, бо його голос щоранку говорив сам за себе. Ді-джей відкрив їй захоплюючий світ радіо. Світ радіохвиль, який стирає всі кордони і відстані. А ці телефонні дзвінки до ефіру стали найкращими для неї моментами її життя. Усі свої ефіри, де вона розмовляла з ді-джіеєм, дівчинка записувала на звичайнісінькі аудіо касет. На пам”ять... Колекція радіозаписів нашої героїні росла, як і росла її прив”язаність до ді-джея. Ці найкращі почуття так стимулювали дівчинку, що її виходи до ефіру поступово стали перетворюватись на шоу, де вона грала головну роль,-- отаке чарівне перетворення звичайної дівчинки на артистку, котра робила зі своїх виходів до ефірів захоплююче свято, і постійні слухачі радіостанції вже знали її голос і чекали її появи на радіохвилях. А які листи вона слала на радіостанцію! Жодного свята ефемівці не залишалися без яскравих захоплюючих привітань—і навіть не здогадувалися, що всі ці щирі слова фактично присвячувалися лише ЙОМУ одному. Словом, дівчинка, сама того не підозрюючи, створила для нього казку. Він же дарував їй найкращі пісні із своєї фонотеки...і чекав на її появу на радіохвилях... Це так було відчутно у прямому ефірі!
Півроку тривав їх радіороман, за яким спостерігав увесь регіон, де поширювалася радіостанція. У ефірі вони сперечалися, мирилися—але все таки з подивом відзначали спільність багатьох уподобань та інтересів... Одного разу вони до того досперечалися, що дівчинка спересердя цілий місяць не з”являлася на радіохвилі—він розгубився і шукав можливості передати їй, що чекає на неї...на її голос...
Але весь цей час їй нестерпно хотілося бачити того, чий голос так запав їй в душу, хвилював кожного дня і зачаровував все більше і більше. Вона вже більше не могла чекати...купила величезний торт, написала на ньому слова освідчення в коханні до...радіо і поїхала в гості на радіостанцію. Ді-джей виявився страшенно некрасивим, навіть трохи товстим молодим хлопцем. Та вона зовсім не помітила цієї некрасивості—він був для неї найкращим хлопцем у цілому світі!... Після цієї поїздки вона навіть написала для нього казку, котру почули всі слухачі... Проте після тієї зустрічі щось та й зломалося у їхніх стосунках... Чи ді-джей закомплексував від своєї некрасивості, чи просто був неготовий до вихору таких щирих почуттів... Їхні наступні спілкування у ефірі вже не були такими невимушеними...хоч дівчинка не відчувала у своєму серці нікого, окрім нього... А рівно за тиждень до весни дівчинку чекав удар—їй просто заборонили виходити у прямі ефіри... Нічого не пояснюючи і не коментуючи цієї заборони...Останнє їхнє спілкування на радіохвилях відбулося напередодні Дня Святого Валентина...
Майже місяць дівчинка перебувала у стані шоку і ледь не захворіла, вкотре не знаходячи відповіді на запитання: чому так мало статися саме з нею і за що! Адже окрім спілкування з ді-джеєм, її позбавили ще однієї втіхи—прямих радіоефірів...
Та життя не закінчується. Помаленьку дівчинка стала очухуватись від перенесених емоцій та потрясінь. І зовсім скоро у її житті з”явилася інша радіостанція, куди вона стала телефонувати у до болю знайомі ефіри—спочатку дуже обережно і недовірливо, боячись нових потрясінь, а далі все сміливіше. На новій радіохвилі її сприйняли з радістю і...оцінили оте її бажання ЖИТИ у прямому ефірі. А далі дівчинка так захопилася, що за декілька місяців “виросла” з рядової слухачки до спецкореспондента радіостанції. Так! Радіостанція запросила її спочатку в гості, а потім зовсім неочікувано і до співпраці... Так несподівано розпочалася її журналістська дільність...
...Зараз вона працює в солідній київській телерадіокомпанії, у журналістиці робить значні успіхи, своє велике кохання теж знайшла дуже несподівано—у Інтернеті і тепер дуже часто сама собі дивується, що ж такого могла побачити у звичайному снятинському хлопчиськові із звичайної регіональної радіостанції... Хоча ( правда, це стається ну ду-у-уже рідко! ) іноді шкодує, що ТАКОЇ казки у її житті не буде вже більше ніколи...
Жила собі дівчинка... Що було далі, ви вже знаєте...
Оксана Ковтонюк
Пожаловаться
Комментариев (14)
Отсортировать по дате Вниз
Аттачмент    03.03.2006, 20:57
Оценка:  0
Аттачмент
чую...)))
Байкер_Ледi    03.03.2006, 20:57
Оценка:  0
Байкер_Ледi
Фантазерка я:)))Я це знаю:)))
Аттачмент    25.02.2006, 19:19
Оценка:  0
Аттачмент
така чудова історія..)
Байкер_Ледi    25.02.2006, 19:19
Оценка:  0
Байкер_Ледi
Дякую)Чуєш це слово зараз у своїх вухах?:))
BookashkA    24.02.2006, 17:25
Оценка:  0
BookashkA
знаешь, почему-то видишся ты в этой статье. со всей твоей любовью к людям и верой во взаимную любовь. Оксаночка, у тебя все получится:-)
я в тебя верю:-)))
Байкер_Ледi    24.02.2006, 17:25
Оценка:  0
Байкер_Ледi
:-) :-* :-)
пенсионерка    23.02.2006, 20:02
Оценка:  0
пенсионерка
Пані Оксано,тепер я розумію,чому треба читати тих,хто пише,а не тих,хто читає.Вибачте за "перевертання"слів.
Байкер_Ледi    23.02.2006, 20:02
Оценка:  0
Байкер_Ледi
Моя дорога!Я так і не зрозуміла, що ви мали на увазі.Може, через те, що втомлена і маю купу деяких емоцій за декілька останніх днів...
MATRIX-IV  (аноним)  23.02.2006, 18:22
Оценка:  0
MATRIX-IV
А почему по секрету? :))) ты лучше скажи что из написанного тобой не твое :))))
Байкер_Ледi    23.02.2006, 18:22
Оценка:  0
Байкер_Ледi
Хотіла увагу привернути)))
А ще я мала на увазі, що це не ПРОСТО моє, а надруковане у газеті)))
Аттачмент    23.02.2006, 18:21
Оценка:  0
Аттачмент
до речі. як твоє прізвище?
Байкер_Ледi    23.02.2006, 18:21
Оценка:  0
Байкер_Ледi
Ковтонюк:)
Аттачмент    23.02.2006, 18:18
Оценка:  0
Аттачмент
так. Оце так так. Слів майже немає)
Байкер_Ледi    23.02.2006, 18:18
Оценка:  0
Байкер_Ледi
Та чому?:)
Реклама