Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

нарешті не боялася подзвонити Піаністу

23 марта´04 23:54 Просмотров: 335 Комментариев: 0
те, що Доріан мене боїться, як біс ладану, вже нікого не цікавить
те, що я шифруюсь, думають, що викупають , всі
класно так, але не важливо
забагато справді пурги в дейбуку
отож, Піаніст таки їде в Іспанію.
не хочу про це поширюватися. бо думок ніяких не виникає хороших. я просто сказала йому пообіцяти, що він кожного дня там сідатиме за інструмент, бо, якщо ні, я продам всі свої книжки, компакти, мп3плеєр, мобільний, душу і приїду в Мадрид його забирати. Посаджу в велику клітку з великим роялем, і хай грає мені, коли я захочу.
Піаніст сказав, що така перспектива йому навіть більше подобається , ніж консерваторія.
Я -- його консерваторія.
Мрій, мрій про мене, мрій.....
але ні фіга не буде
Любииий
ні, я теж за ним скучила, я донього обов язково скоро приїду...
Дійсно хочеться його побачити
Він вже теж двічі думає перед тим, як ось сказати мені
Це вже не оригінально
Це вже починає набридати
от, бляха-муха: зараз буде опівночі перерахунок, і не встигну приатачати Звіру ..(
Доріан так беззмістовно на мене дивитья своїми великими пустими оченятами (як у Кіфи -- красиві, але пусті, навіть не розпусні, просто тупі, як картинки з журналів), що я починаю розуміти Яну.
Яна
Мені буде важко без неї
Щиро жаль Доріана
Але чи я винна?
А Батяр -- то стопудово Слава шифрувався, от він навіть взяв і зник...
СЛава, краще подзвони, звичайно, читай, кіко влізе...
Відповідай на мило
Боже, це вже, по-моєму, така традиція: не відповідати мені на електронні листи
Була на ре
Пожаловаться
Комментариев (0)
Реклама
Реклама