Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Великопосний час - час покаяння

6 февраля´07 20:48 Просмотров: 1137 Комментариев: 0







Свята Тайна: покаяння-сповідь

ПОРАДИ ДЛЯ ДОБРОІЇ СПОВІДІ
Пам’ятаймо, що сповідь – це Тайна покаяння, це велике таїн¬ство Божої Любові й милосердя до грішника. Mи, обмиті з наших гріхів у Хрещенні та обдаровані освячу¬ючою Божою ласкою, знову чинимо зі злоби чи немочі нашого характеру гріхи.
Що ж робити в такому випадку?
Господь не від¬кидає нас навіть у такому стані нашої душі та й не відвертається від нас, а навпаки гото¬вий знову і знову простити нам провини наші перед ним. Лк. 15,12-32. Але для одержан¬ня його прощення, треба перш за все його бажати і мати біль душі за особисті гріхи, покаятися і твердо поста¬новити надалі жити в мирі з Господом. Коли визнає¬мо наші провини перед священиком і через його уста одержуємо прощення наших гріхів, тоді будьмо певні у тому, що висповідані з жалем й розкаянням наші гріхи не тільки є нам Богом прощені, але ще й відпущені.
Сповідь встано¬вив по своїм воскресінні Христос, кажу¬чи до апостолів, а через них до їхніх послідовників єпископів й священиків: "І каже їм Ісус: Мир вам! Як мене послав Отець, так я посилаю вас. Промовивши це, дихнув на них і каже їм: Прийміть Духа Святого! Кому відпустите гріхи – відпустяться їм, кому ж затримаєте – затримаються» (Ів. 20:21-23).
Приготування до сповіді
Що треба зробити, щоб наша сповідь була добра?
Потрібно :
1) Іспит сумління
Найперше помоліться до Святого Духа і в особливий спосіб просіть за добрий іспит совісті і за ласку доброї сповіді.
Після цього пригадайте, коли ви останній раз сповідалися і роздумайте про своє життя від того часу аж до тепер. Пригадайте собі теж: чи не забули якого гріха і чи відбули задану покуту у минулій сповіді. Пригадайте Ваші провини супроти Бога і людей, порівняйте Ваше життя із Божими і церковними заповідями і визначіть ваше переступлення цих заповідей у слові, ділі, думці, або через залишення доброго ді¬ла.
Зробіть іспит Вашого сумління й визначіть, що насправді обтяжує Ваше сумління. У чому є причина Вашого душевного неспокою й душа потребує очищення.
При тяжких гріхах треба пригада¬ти собі їх число, а якщо це неможливе, тоді бодай приблизно, як часто на тиждень, на місяць, на рік ми їх до¬пускалися. До того ж треба собі при¬гадати обставини, час, місце, ціль, а також особи й середовище, серед якого ми гріх учинили, бо бувають такі об¬ставини, що змінюють рід гріха, або з легкого роблять гріх тяжкий.
Пам’ятайте, що гріх - це свідоме і добровільне переступлення Божих заповідей, це Бажання зла як Богові, так і людям.
Радимо робити цей іспит сумління на самоті, у тиші і в молитві, а також можна всі гріхи записати на папері, щоб полегшити собі саме проведення сповіді. Не соромтеся і не шкодуйте себе, не допускайте самовиправдання і приховане самолюбство. Бог і так вас знає наскрізь. Не намагайтеся що-небудь приховати чи утаїти. Пам’ятайте: сповідь потрібна набагато більше Вам, а ніж Богу. Бог є любов. Саме любов до свого творіння і спонукує Творця робити все можливе для спасіння людини. Особливо прощення гріхів і навернення людини. Гріхи і пристрасті людини подібні до темної хмари, які закривають її від Бога - Сонця. Чиста повна сповідь очищає від мороку наші душі, дає можливість благодаті Божій повніше впливати на нашу особистість, будить у ній чисті світлі сторони, знищує демонічні навіювання.

Іспит совісті
Пригадую собі, коли я останній раз сповідався (сповідалася) і чи не затаїв (затаїла) якогось гріха. Котрий гріх затаїв і скільки разів? При кожнім тяжкім гріхові пригадую собі, скільки приблизно разів я допустився його.
1-ша Божа заповідь: Нехай не буде у тебе чужих богів
Чи сумнівався (сумнівалася) в прав¬дах віри і такі сумніви творив перед кимось іншим? Стидався відверто визна¬вати свою віру? Мовчав, коли хтось го¬ворив проти Бога, Церкви духовної особи чи віри? Занедбував молитви? Як поводився під час богослужіння? Належав до атеїстичних ор¬ганізацій? Звертався до ворожок, сам займався ворожінням, магічними діями? Вірив у силу пороблення і безсилість Бога? Чи зaхоплювaвcя чимось, або кимоcь обожеcтвлюючи? Не віддaвaв перевагу Божим cпрaвaм, а більше клопотaвcя про людське.
2-а Божа заповідь: Не взивай намарне імені Бога
Чи вимовляв без пошани ім'я Бога або святих? Кляв? Насміхався з релі¬гійних обрядів? Вживав святих слів до жартів? Присягав криво? Нищив свя¬щенні, церковні речі?


3-тя Божа заповідь: Пам'ятай день святий святкувати
Чи слухав у храмі Службу Божу в неділі і свята, або з не поважної причини чи лінивства її пропускав? Чи слухаючи Службу Божу був уважний й брав у ній активну участь? Як часто пропускав Службу Божу? Чи працював тяжко в не¬ділі, або свята, без конечної потреби? Занедбував можливість краще пізнати правди християнської віри?
4-та Божа заповідь: Шануй батька твого і матір твою
Чи зневажав своїх батьків, родичів, учителів та настоятелів, смутив їх, був їм неслухняний, невдячний? Бажав їм злого, говорив зле про них, чинив їм кривду?

5-та Божа заповідь: Не вбивай
Чи вдіяв комусь шкоду в здоров’ю, брав участь у бійці, розбуджував нена¬висть, бажав комусь зла, проклинав, був мстивий? Давав комусь соблазнь, намовляв до гріха? Уживав наркотики чи надмірно алкоголь, або давав їх комусь? Вкоїла аборт або спричинився до нього порадою, дозволом чи ділом? Доводив до нервових стресів себе чи інших?
6-та і 9 - та Божі заповіді: Не чужо лож; Не пожадай жінки ближнього твого
Чи любувався в нечистих думках, оглядав непристойні малюнки, фото, фільми? Говорив сороміцькі слова? Учинив безстидні діла, сам чи з кимсь, і як ча¬сто? Приставав з безсоромними людьми? Читав неморальні книжки? Розбив комусь подружжя? Був у домі розпусти? Чи сумлінно сповняв свої подружні обов'язки? Чи заховував подружню вірність у думках, поглядах, словах чи вчинках?
7-ма і 10-та божі заповіді: Не кради; Не пожадай нічого, що є власністю твого ближнього
Чи вкрав щось? Ошукав когось? Ро¬бив легкодушно борги, витрачав гроші на непотрібні речі, грав азартні ігри? Марнував час? Заздрив комусь? Скривдив когось? Чи направив заподіяну шкоду, віддав позичену або знайдену річ, гроші? Вкоїв якусь несправедливість? Привласнював чужу добру славу?

8-ма божа заповідь: Не свідчи ложно на ближнього
Чи говорив неправду, виявляв без потреби чужі хиби? Осуджував не¬справедливо? Пліткував? Обмовляв, брав участь у пустих розмовах? Виявив чужу тайну, чи образив когось?


Церковні заповіді
Чи дотримувaвcя піст? Чи проказував молитву, і як її промовляв до Бога ранком, вечором та й у чacі дня? Пропустив великодню сповідь, або святе причастя? Брав участь у гучних заба¬вах, дискотеках, барах, ресторанах, або де інде у недозволеному часі? Читав злі і пу¬сті книжки, часописи; давав їх іншим читати? Дивився такі ж фільми?
Головні гріхи
Чи був гордий? Понижував інших? Радів з чиєїсь шкоди або нещастя? Чи була заздрість? Зловживав алкоголем, був п’яний? Чи було переїдання чи зіпсуття харчів? Був лінивий у домашніх, релігійних, по-роботі обов’язках?

Бог є Світло, і немає в Ньому темряви, тому усе, що несе темрява, підлягає погибелі і не має майбутнього. Людині дається життя, дається свобідна воля, щоб вона могла вибирати і прилучитися до добра, чи - до зла. Людську волю в цьому плані ніхто не обмежує. Але за зроблений вибір потрібно буде відповідати своїм вічним життям. Недарма, покаяння ( - у перекладі з грецької означає зміну свідомості. Тобто, людина, що покаялася, повинна піти зі сповіді вже новим творінням, котре не хоче й морально нездатне продовжувати грішити. Потрібно неодмінно записувати всякий, хоча й маленький гріх, або як звикли його йменувати – повсякденні і як тільки про нього згадаєш, щиро каятися перед Богом за нього. Людині притаманно відкладувати малий гріх й не звертати на нього особливої уваги, за великий соромно признатися гадаючи - скажу іншим разом, а як прийде до сповідальниці, хоч гріхів є як піску у морі, а сказати нічого. Багато тому є прикладів, коли перед смертю довго мучаться й навіть довго не можуть померти, а каятися й добре сповідатися не хочуть. Саме такий стан людської поведінки Господь називає гріхом проти Святого Духа. Смерть грішника люта, - каже Слово Боже.

2) Жаль за гріхи
Отже, усі свої гріхи запишіть на папері, якщо жалієтесь на пам’ять й проаналізуйте їх. І не просто відзначте свої гріхи, а постарайтеся зненавидіти їх від усього серця як пітьму, що віддаляє вас від Бога, як кайдани, що приковують вас до диявола. Коли ми пригадали собі всі гріхи, тоді збуджуємо в душі щирий жаль за них і постанову поправи, а відтак мо¬жемо вже приступити до сповіді.

Що значить жалувати за гріхи?
Жалувати за гріхи значить збудити в душі біль (не тільки казати словами), що ми Бога зневажили, і відчути обридження до своїх гріхів, небажання мати їх знову. Досконалий жаль походить з любові до Бога, що його ми зневажали, і до Ісуса Христа, якого своїм гріхом ми розпинаємо, як каже св. Павло. Жаль, однак, є недоско¬налий, коли боліємо душею тільки то¬му, що ми через гріх втратили небо, а заслужили собі на пекло.

Господи, Ісусе Христе, Спасителю мій! Прости мені мої гріхи. У своїй безконеч¬ній доброті ти сказав, що не хочеш смерті грішника, але чекаєш, щоб він навер¬нувся і жив. Ти, Милосердний, не хочеш моєї загибелі й кожним словом своєї божественної науки кличеш мене до спасіння. Прийми ж моеє щире каяття, бо з ціло¬го серця жалую за свої гріхи й гиджуся ними.

Митарева молитва:

Боже, милостивий будь мені, грішному; (грішній).
Боже, очисти мої гріхи і помилуй ме¬не.
Без числа нагрішив (нагрішила) я, Го¬споди, прости мені.
3) Постанова направитися із цих гріхів
«Покаянням, — говорить святий Іван Золотоустий, — я називаю не тільки відмову від попередніх злих вчинків, але набагато більше — намір робити добрі вчинки». Першою нашою доброю справою є сповідь, бо саме сповідь знищує неправду, примирює нас з Богом, повертає душі мир і спокій, а з ними радість і надію для наших ближніх.
4) Визнання гріха на сповіді
Коли підходимо до отця – сповідника, робимо на собі знак хреста і вітаємося з нам словами:
Слава Ісусу Христу!
Проказуємо молитву перед сповіддю:
Я, грішний (на) сповідаюся Господу Богу у Тройці святій еЄдиному, Пречистій Діві Марії, Ангелу Хоронителю, всім святим і Тобі отче мій духовний за всі мої гріхи.
Останній раз сповідався (спові¬далася) [ кажемо коли].Від тоді, або якщо загальна сповідь, - кажемо - за все своє свідоме життя зневажив (зневажила) Бога такими гріхами...і говоримо чи читаємо (наперед приготований листок) гріхи. Вичислюємо гріхи, так як ми їх собі при¬гадали в іспиті совісті. Відтак кажемо молитву після сповіді:
За ці всі гріхи мої щиро жалую, що я своїми гріхами Бога образив (ла) й прогнівав (ла) Його на себе, каюся за них перед Богом і обіцяю Йому в майбутньому, з Божою допомогою, життя своє покращити й поліпшити, а за скоєні мною гріхи, прошу отче мій духовний дати мені розгрішення й покуту.
Священик подає науку і дає покуту. Відтак подає розрішення (особлива молитва священика над людиною про розгрішення людині її гріхів), у цей час, хрестячись, молимося:
Боже, милостивий будь мені, грішному (грішній).
Боже, очисти мої гріхи і поми¬луй мене.
Без числа нагрішив (нагрішила) я, Господи, прости мені.
Коли священик уже дав розгрішення, робимо знак хреста і, дякуючи, відходимо та відбуваємо покуту.


Деякі запитання до роздуму
Чи сповідь є важна, якщо ми навмисно затаїли гріх?
Така сповідь є неважна, і через неї допускаємося нового, дуже тяжкого грі¬ха: святотатства.
Що робимо, коли ми забули визнати гріх на сповіді?
У такім випадку сповідь є важна, і ми не маємо обов’язку її другий раз повторяти. Вистачає, як ми той гріх ви¬знаємо при нашій наступній сповіді.
Як часто потрібно сповідатися?
Маємо обов’язок принаймні раз на рік коло Великодня, або в небезпеці смерті, визна¬ти на сповіді гріхи, як також бо¬дай раз на рік, чи то в годині смерті, прийняти святе прича¬стя. Тайну покаяння потрібно стільки раз відбувати, скільки раз буде поклик душі до очищення, стільки раз, скільки раз буде докоряти нам наша совість за скоєні гріхи.

Молитви

Молитва до Святого Духа
Царю небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єЄеси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю, прийди, і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душі наші.



Молитви перед обрахунком совісти
Вселаскавий і пре благий Господи! Ти не хочеш смерті грішника, але хочеш, щоб він навернувся до тебе і жив. Ти зав¬жди готовий простити грішникові і при¬йняти його розкаяного до своєї ласки. І я, грішний (грішна), хочу відкрити перед Тобою своє серце.
Як блудний син, обтяжений всякими гріхами, приходжу покірно і з повним жалем до найліпшого Отця, і прошу: „Отче, милостивий будь мені, грішному (грішній). Я згрішив, Господи, перед то¬бою, і негідний (негідна) зватися сином твоїм (дочкою твоєю). Согрішив (согрі¬шила) я, Господи, прийми мене, що каю¬ся». Подай мені, Господи, свою ласку, просвіти мій розум, щоб я бачив (бачила) мої гріхи; розбуди в серці правдивий жаль і допоможи мені щиро висповідатися.
Духу Святий, пошли мені благодать з висот і просвіти мій розум, щоб я всі мої гріхи спізнав (спізнала). Поруш моє сер¬це, щоб я щиро жалував (жалувала) за них і укріпи мою волю, щоб я своє життя направив (направила) і одиноко тобі, Бо¬гу небесному, служив (служила).
Пресвятая Богородице, змилосердься Наді мною і випроси мені правдиве розкаяння.


Протоієрей Михайло Шелемба
з глибокою християнською любов’ю й побажанням щасливої вічності
Пожаловаться
Комментариев (0)
Реклама
Реклама