Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Смерть

23 февраля´07 21:38 Просмотров: 230 Комментариев: 0
Як важко втрачати рідних, дорогих серцю людей. Просто покинути напризволяще і бачити як вони гинуть. Занепадають, повільно, майже непомітно своїм близьким, зливаються з порожнечею. Я так хотіла свободи, так прагла її. Так намагалась не мати обов'язків. Не бути винною тим, хто заслуговував на це. Але ж були і інші. Ті, хто все бачив інакше. Хто насолоджувався чужою повільною думкою, яка не здатна вловити зміну гравців, яка не могла впіймати різницю між вдячністю і рутиною, що перекладається на чужі плечі. Я не змогла б із цим примиритись. Невер. І ось, ця кохана, поістину найкоханіша мною людина, повільно помирає. Причому, швидше, аніж того хотілося б. Що робити, повернути зі свого шляху і рятувати ту людину чи досягати цілі. Адже любов її безмежна і вона хоче, щоб я була щаслива. Як? Де я не помітила помилки? Чому все аж так жорстоко. Рано чи пізно я й сама зів'яну, бо не зможу собі пробачити чужу гибель. А, можливо, моє повернення тільки погіршить ситуацію… Надіюсь на Бога.
Пожаловаться
Комментариев (0)
Реклама
Реклама