Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Дівчинка-катастрофа

28 февраля´07 9:54 Просмотров: 505 Комментариев: 2
Весна – пора кохання і відродження, пора натхнення та ентузіазму, пора безпричинної радості і незрозумілої задуманості, пора романтики, нових надій і нового щастя.
Одного такого весняного дня, після заклопотаного кропіткого тижня, їхала зелена нічим не примітна газелька “С-Б”
Можливо зовні вона й не примітна. Давайте заглянемо всередину. Погляд приковує підстаркуватий водій Андрійович. Сиве кучеряве волосся якого, закриває вуха, лоб, налазить на очі, коротше кажучи заважає своєму володарю вести маршрутку. Але він наполегливо бореться з цією вадою своєї зовнішності і уперто не стрижеться. Мабуть відводить….
В салоні маршрутки грає весела музичка, водій пританцьовує в кріслі, неуважно дивлячись на дорогу. Минають знайомі пейзажі, звучать улюблені пісні і сидить вона… наймиліша серцю, найкраща, найкрасивіша, найжаданніша. Сидить отам на останньому сидінні і задумано дивиться в вікно. Все його єство прагне до неї одної. Руки автоматично тримають кермо, очі неуважно блукають по дорозі, але дивляться зосереджено в дзеркало і бачать там її. І нікого більше не існує для нього. Нічого більше не бачить – тільки її задумані очі, які дивляться кудись в далечінь. Якби тільки міг. Він би поклав до її ніг весь світ. Чому ти не належиш йому?
А що ж вона? Хіба бачить вона його, хіба дивиться вона на те дзеркало, хіба потрібен він їй – старий, сивий Андрійович, безумно закоханий у неї? Та хай би і два світи поклав їй до ніг, що сталося б? Та нічого – так би й лежали вони в ногах, а вона б думала всеодно тільки про свого єдиного коханого чоловіка…
Отак і тепер, їде після трудового тижня додому в Б, щоб у вечері побачити його. Щоб торкнутися до нього, поглянути в його ласкаві карі очі і прошепотіти лагідно на вушко якусь любовну нісенітницю. Для неї також не існує зараз цей світ, вона живе в своєму маленькому великому світі кохання, вона живе його образом, його палкими словами, пристрасними обіймами, гарячими вустами. Вона згадує його казкові поцілунки, утопає від його полум`яних дотиків…
- Вулиця Петровського! – вивів дівчину із забуття Андрійович.
Вона взяла сумку і на повному автоматі пішла через весь салон на вихід.
Андрійович спостерігав за кожним рухом її тіла і йому навіть ненароком відкрився досить живописний пейзаж, з-під її блузки. Чоловік почав фантазувати… боже, які ж солодкі думки…
Бум!!! Сталося щось неймовірне…. Дівчина йшла прямо на той напис ”місце для удара головою ”. Вона мов зачарована дивилася на напис, немов лунатик, який дивиться вперед і нічого не бачить, ще мить і вона розпластана перед виходом. В голові паморочиться, світиться, чуються якісь голоси і ввижаються якісь незнайомі обличчя.
“ Що зі мною?”, - промайнула думка в голові дівчини.
Та нічого особливого, просто це весна і кохання, а результат – струс мозку і місяць в лікарні….


!!!Бережіть голови!!!! Скоро весна!!!

Tuchka_Zolotaya
Пожаловаться
Комментариев (2)
Отсортировать по дате Вниз
Korrektors    28.02.2007, 14:16
Оценка:  0
Korrektors
:01: Вспомнила! :4:
Tuchka_Zolotaya    28.02.2007, 14:16
Оценка:  0
Tuchka_Zolotaya
Просто завтра весна...
это предупреждение для тех, кто теряет голову от любви:)
Реклама
Реклама