Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

The love is poison

3 марта´07 20:52 Просмотров: 597 Комментариев: 4
Мінлива


Мільйон думок потоком б ється
Об мою душу почуттям
Я цей потік спинити хочу
І я плачу за це життям

Не розумію я що хочу
Не знаю я своїх бажань
І більше жити так не хочу
Віддам я море сліз страждань

Ти хочеш бачить мої очі
І погляд той що ніч хова
Пробач мабуть він не для тебе
Для кого він не знаю я

Холодна кава з молоком
І тінь твоя на білім тлі
І промінь сонця за вікном
І тінь зникає як вночі

То крик душі а може спів
Можливо сміх то мій не знаю
Чи сльози усмішки чи гнів
Та все одно тебе кохаю

Тобі клялась тебе любити
Та що ще можу я сказать
Тепер повинна все стерпіти
Бо слів назад вже не забрать

За що ти Боже я не знаю
Навчив так швидко розлюбить
І лиш за те що не кохаю
Мені всі дивляться у слід

Можливо будеш зневажати
Мене за те що я така
Така мінлива як ті води
Які лиш бачать небеса

Заплаче небо - сонце вийде
І море стане голубим
І знову в серце щастя прийде
І буду я навічно з ним

Енігма

Учора слухала як вітер
Співав мені сумних пісень
Про те що він з країн далеких
Несе печаль у новий день

Він заспівав мені й про те
Що зашив своє кохання
У тих краях в яких іде
Той сум ,що зветься безталання

І коли новий день родився
З промінням першим самим чистим
Той вітер тихо прихилився
І спокій свій знайшов зі мной

Заснув він тихо у волоссі
Коли йому розповідала
Про те чому в глибокій тузі
Але чому й сама не знала

Чому в очах моїх печаль
Чому на щастя не чекаю
Хіба не знаєш він питав
Про те що буде як бажаю

Але коли настав вже ранок
І промінь сонця пробудив
Холодний вітер як дарунок
Мені енігму залишив
Я хочу…

Я хочу прокинутись в твоїх обіймах
Відчути тепло твого тіла зрання
Щоб кожний світанок стрічати у мріях
Що буду любити тебе все життя

Я хочу свій ранок почати з цілунку
Що ніжно згорає на твоїх вустах
Я хочу любити тебе навіть в смутку
Коли буде гірко у наших серцях

Я хочу з тобою відчути натхнення
Я хочу щоб щастя моє розділяв
Я хочу щоб ти розумів всі бажання
Я хочу щоб вірші мої покохав

Я хочу тримати за руку і знати
Що я прокидаюсь:ти поруч зі мною
Я хочу в прекрасних очах потонути
Й відчути ,що я зараз поруч з тобою

Я хочу щоб ти мою душу буремну
Зумів полюбити як любиш мене
Я хочу щоб мрію мою нездійсненну
Ти втілив в життя хоч не вірю я в це

Море…

Очі прекрасні як море
Хіба можуть бути вони
Як те море бурхливе бездонне
Де так часто тонуть кораблі

Ти в них дивишся мрієш страждаєш
Але сум той чарівний на мить
Бо лиш мить ти живеш і не знаєш
Що на дні будеш сльози ти лить

І тебе не почує ніхто
Бо вода дасть лиш змогу мовчати
І твоє тіло тихо на дно
Буде падати й німо кричати

Але марні твої сподівання
Бо лиш сили вода забере
І твій крик як пусте намагання
Течія за собою несе

Ти над тілом своїм не владуєш
Ти ніхто у безодні морській
Навіть очі відвести не можеш
Від очей що для них ти чужий

Ти кохаєш ті очі навпроти
Що від них погляд не відвести
Через них ти на дні і мовчати
Мусиш ти бо не зможеш втекти

Добре знаєш за яку ціну
Ти кохаєш і будеш кохати
І ніколи не скажеш піду
Й чужу руку на дні будеш міцно тримати

Зима-Коханий

Нехай прийде Зима неждана
Для неї двері відчиню
Її можливо не чекала
Але ж від неї не втечу

Її колись коханим звала
Любила ніжно кожен раз
Але Зима так забажала:
Сніги лишила і пішла

Лишився білий сум у місті
І синій лід на всіх річках
І поки сніг той весь не зійде
Про тебе буду пам ятать.

Але ж зима: холодна ,сніжна
Прийде до мене в інший час
Для неї може буду інша
Але для мене ти все та ж.


Жорстока
Я знати хочу винна в чому
І за які такі гріхи
Терпіти настрій долі мушу
І покорятись без вини

Я на коліна вже не встану
І не покотиться сльоза
Ніколи більше не заплачу
Ніхто не скаже що слабка

І більше я не схочу жити
Старим життям що я жила
Я відмовляюся любити
Так палко як любила я

І не промовлю більше слова
Про те що я тебе люблю
Бо я вже надто сильна горда
І чорних душ не потерплю

Я надто горда щоб чекати
Я тихо й ніжно прошепчу
Щоб ти забув як мене звати
Бо вже ніколи не прощу

Можливо буду я холодна
Але не буду твоя знов
Можливо буду я жорстока
Але ж виною нелюбов


НАМИСТО

Кому скорилася кому..?
І перед ким я на коліна
Упала низько і стою
І слова мовлити не можу…

Коханий став для мене катом
Чому повірила йому?
За що люблю? Не знаю за що,
За ним як мертва я іду.

Хіба не жінка та що може
Скоритись кату без сльози?
Хіба вона страждати хоче?
Хіба не знає як піти?

Барвисті камні дорогоцінні
Розсиплються на чорнім тлі
Вона не схоче більше долі
Яка не навидить її.

І коли вже останні краплі
Розчинять простір уві тьмі
То забажає залишити
Цей світ без дозволу землі

Янгол-Хранитель

Хіба можливо полюбити просто так
Без зайвих слів і без вагань
Так ніжно й щиро як в книжках
В яких читала про мільйон зізнань

Але твоє зізнання мій коханий
Таке відверте що про це й не написать
Ти залишив зі мною світ незнаний
В якому будеш ти мене оберігать

Для мене ти є янгол-охоронець
Який дарує замість мрій себе
Для мене ти єдиний незнайомець
Що зміг на довго втримати мене

Собі весь час забороняла
Кохати мріяти страждать
Але з тобою все чого раніш не знала
Я зможу серденьком своїм пізнать

Можливо я вже вкотре помиляюсь
І знову своє серце розіб’ю
Але сьогодні думать відмовляюсь
І правді в очі я не зазирну


весна

Голубка біла наче мрія
На гілля черстве і сухе
Опустить ніжні свої крила
І знов по жилам кров тече

В очах у птаха колір весни
Що він несе як божий дар
На землю людям з сонцем теплим
Несе у серце новий жар

Нехай з теплом і світлом новим
Земля вбереться у сукно
У її тілі світлім чистім
Зеленим стелиться панно

Нехай любов владує світом
Нехай пробудить всіх від сна
Нехай розтопить кригу в серці
Нехай відродить почуття

Нехай зимові сльози й гори
Весняний вітер вдаль несе
Нехай ті сльози –роси ,весни…
Нехай калина зацвіте


Нова епоха
Розжарене сонце промінням палючим
Розірве тенета із хмар сірих днів
Проб ється усмішкою в новий день прийде
І небом протягне панно наших слів

Воно буде сірим на тлі синіх хмар
Проллється і світло – розсіє туман
А наші слова то є наші думки
Та це полотно то у дзеркалі ми

І тільки побачимо відблиск душі
Одразу кричати це точно не ми
Але ж ми брехати навчилися всі
Хоч сенсу нема у безглуздій брехні

Розжарене сонце згорає до тла
І світло не прийде настане лжетьма
Бо наші слова то є сонце життя
І тільки як схочеш то буде знання

Людина – творець або зло від творця
Якщо ти будуєш то знай що слова
Всі твої слова то є твоє життя
Воно буде світлом чи вродженням зла

Вся доля землі лиш у твоїх руках
Про це ти не знаєш та мусиш це знать
Якби усі знали що сила в знаннях
Можливо змінився б цей світ водночас

Але ж то є люди не хочуть пізнать
Всю суть всіх законів життя на землі
Тому лиш страждають в безодні і тьмі
І мислі їх темні жорстокі і злі


НЕБУТТЯ

Безжальне полум’я згорає
І віск стікає по щоці
Безжальне полум’я вбиває
Життя останнє у мені

І так душа моя болить
Що я не знаю нащо жить
У світі де панує власть
Яка лиш знає як вбивать

Вона як статуя із каменя
Не має серця і душі
Вона лиш дивиться сміється
Над почуттями що живі

І коли дивиться сміється
Вбиває ріже без ножа
Тобі здається що все сниться
Але ж то правда є така

Всієї правди не пізнаєш
Бо буде тільки зневажать
І ти вже мучишся страждаєш
Бо правду ту хочеш пізнать

І в очі дивиться невинно
І тихо робить з тебе винну
І так жорстоко й безталанно
Програєш з нею цю війну

І вже давно загасла свічка
Яка була моїм життям
І ти померла вже на вічно
Злилася ти із небуттям


ДУША


Душа таїться у неволі
Боїться вирватись з оков
І так вже мучиться у клітці
Коли про волю мріє знов

Душа ядро земної кулі
Вона гаряча і без дна
Душа то сонце в Вавилоні
Що замуроване зі зла

Лиш зло породжує земля
Добро лиш у її ядрі
Ми зло уроджене з кохання
Що буде злом на цій землі

Ми душу вічну поміняли
На мить бажань і гірких фраз
Тому з Всевишнім ми поволі
Будуєм стіну раз у раз

Душа гноїться у болоті
Яке було колись життям
Всі чорні думи в позолоті
Несе людина в божий храм

Душа моя вже розірвала
Кайдани мідні і втекла
Але за це її скарала
Людська ненависна рука

Та все одно зламала клітку
В якій так довго не жила
І жах одвічний став лиш миттю
З якою лишилась земля

Білий Сніг
Небеса як світлі мрії
Вбрані в біле полотно.
Розвіває вітер сивий
По землі дрібне зерно.

Чисте ,біле, невагоме
Пролітає поміж нас
Та якщо земля здолає
Білий сніг-то чорна грязь.

Ми самі не помічаєм
Як руйнуємо красу
Ми бездумно поступаєм
Й не відчуємо вину .

Нам здається ,що так треба
Руйнувати і не знать
Що настане мить ганебна
Й будем всі відповідать.

За свої жорстокі вчинки
За свої думки не чисті
За слова і за помилки
Що були занадто злі.

Тому треба хоч на мить
Опустити думки горді
Й намагатися хранить
Те що маємо ми досі

Табу

Табу тавром лягає в душу
Безжально котиться сльоза
І міцно ти тримаєш руку
І я вже повністю твоя

В твоїх очах я бачу очі
Які не можу не пізнать
В твоїх очах бездонні ночі
Які нікому не вгадать

Табу на тебе накладаю
На твою ніжність і любов
Хоч досі руку я тримаю
І твою постать бачу знов

У всьому світі я для тебе
Одна на вічно не твоя
І скоро місяць блідий знайде
Свій спокій де початок дня.

Цензура

Так ніжно груди цілував
Вустами жаркими , мов сонце
І погляд в ніч її ховав,
Щоб лиш його могла кохати

Тендітні лінії жіночні
Малює він рукою в тьмі
Її чарівні сині очі
То фатум грішної душі

Вона відчує пристрасть й попіл
Від поцілунку на плечі
І їх тіла близькі на докір
Всім почуттям на кшталт ганьби

Позаздрять їм зірки і місяць
І лиш в віконце зазирнуть
Але ж для них ця ніч не вічність
Спокус солодких і розпуст

Її тендітне ніжне тіло
Відчує захист і любов
Під чоловічим дужим станом
Що так кохає вона знов

Вона на вушко прошепоче
Про те що я тебе люблю
Їй подивитись в очі схоче
І відповісти:I love you

Проб’ється сонячне яскраве
П’янке проміння через скло
І світлом ллється і день новий
Мов каву в ліжко принесло



Як схочеш…

Як схочеш тобі я всі сльози віддам
А хочеш усмішку свою подарую
Мені ,мій коханий, нічого не жаль
Я хочу лиш бути з тобою

Як схочеш то буду для тебе вином:
Солодким чи гірким чи білим
А хочеш тобі я віддам всю любов
Як квіти на склі намальовані сном

Ти хочеш червоні – троянди віддам
Як схочеш рожеві – фіалки
Та тільки дивись бережи їх теплом
Щоб лютий мороз не зміг їх украсти

А хочеш я буду для тебе як вітер
Що буде як руки мої обіймать
Так ніжно і щиро тебе цілувати
Але то є вітер ти мусиш це знати

Як схочеш то буду для тебе вогнем
Таким же палким і гарячим
Він буде тебе зігрівати теплом
Таким же як я та не справжнім

Як схочеш для тебе я буду рікою
З якою ти схочеш напитись води
А хочеш я просто залишусь собою
Й сьогодні до тебе прийду уві сні

Зізнання

Зізнатися хочу тобі мій коханий
В своїх почуттях що відкрив у мені
Про це дуже важко мені говорити
Я краще цей вірш подарую тобі

Тобі намалюю на білім папері
Свої почуття і свої думки
Нехай той малюнок не стане шедевром
Та все ж він для тебе ,прошу, лиш візьми

Можливо ти скажеш що я божевільна
Що вкрали мій розум палкі почуття
Бо я відчуваю – твоє серце б'ється
І поруч зі мною є твоя душа


Тобі зізнаюсь що уперше в житті
Відчула я справжнє кохання
І тільки з тобою слова не легкі
Промовлю без краплі вагання

Ти знаєш той янгол що зветься Амуром
Той самий що стріли пукає в серця
В моє серце влучив стрілою із ядом
І я зрозуміла що тільки твоя

Бажаю я бути лиш тільки твоєю
Належати хочу лиш тільки тобі
Оголені всі почуття пред тобою
Без тебе так холодно ,милий ,мені

Солодка отрута з ударами серця
Із кров’ю безжально по жилах тече
Солодка отрута – розкуті бажання
І я не владую собою уже


Теги: the love is sweetest
Пожаловаться
Комментариев (4)
Отсортировать по дате Вниз
Sweet__Poison    19.03.2007, 17:44
Оценка:  0
Sweet__Poison
Дашуня молодец!!!!! Стихи супер!!!! :62:
Почему не давала читать? :71:
sweat-poison    19.03.2007, 17:44
Оценка:  0
sweat-poison
привет.а меня никто не просил :) :)
принесу только новие а то эти застарели
Solve    04.03.2007, 14:42
Оценка:  0
Solve
Красивый стихи, сама пишешь?...
Очень хорошо, эмоциально окрашены...мне нравятся такие стихи, не монотонно, а контрасты....супер, что я могу сказать....

P.S.Ты тоже заходи в мой дневник, я думаю ты найдешь там что-то интересное...)))но так же там достаточно много бреда...))
sweat-poison    04.03.2007, 14:42
Оценка:  0
sweat-poison
spasibo. pro sebya pro jizn' pro l'udey ,sama pi6u.a tvoy dnevnik ya toje po4itayu ...
Реклама
Реклама