Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Биківня

15 мая´04 23:44 Просмотров: 306 Комментариев: 0
Була сьогодні в Биківнянському лісі.
Там так затишно, пташки співають, сонечко світить, все зеленіє, навіть суниці цвітуть. Але стає просто моторошно, коли згадаєш, що на цьому місці, на площі в 50 гектарів поховані жертви масових розстрілів. Там лежать 150 тисяч чоловік. Їх вивозили воронками з Жовтневого палацу, привозили з різних СІЗО, з воєнно-польових трибуналів. Був 1937 рік. Їх навіть не потрудилися достойно поховати - вирили яму глибиною півметра і скидали трупи, поки ями не були повні. А потім згори посипали негашеним вапном і закидали дерном. Поставили глухий паркан на всіх 50 га, територію оголосили режимним об’єктом. Через багато років, коли вже не було НКВД, а про ці поховання забули, на тих місцях діти грали черепами в хокей, а з кісток будували будиночки. Тепер там побудували меморіальний комплекс, поставили монумент, щороку в другу неділю травня служать панахиди по невинно загиблих. Близькі та рідні часто навідуються до тої величезної братської могили. Майже на кожному дереві там висить табличка, така, як вішають на могилах на цвинтарі. Але тут немає могил в звичайному розумінні слова. Тому й висять таблички на деревах. Знаходиш там і дуже молодих, і дуже старих. І майже всі потрапили туди за доносом. Страшні були часи....
Так само світить сонце і співають пташки. І Биківнянський ліс той самий, що і століття тому. І лише ти принишк. І думаєш про сотні тисяч тих, що лежать у тебе під ногами. І може, за твоє сите життя вони заплатили ціною власного.
Пожаловаться
Комментариев (0)
Реклама
Реклама