Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Ранок

10 марта´07 0:20 Просмотров: 374 Комментариев: 0
Ранок. Десята година. То був один з тих днів, коли не треба було кудись бігти, щось робити, на когось кричати.
Прокидаюсь, і перше, що роблю – дивлюся на свій мобільний телефон, може хтось мене згадав за ніч. В котре впевнюсь у тому, що не так уж і сильно я комусь потрібен. Хоча ні. Раптом помічаю поряд себе якесь невідоме тіло. Придивляюсь – дівчина. Спить. Така гарна, білявочка, з ляльковим обличчям, яке навіть після довгої безсонної ночі має досить привабливий вигляд. Її трохи оголене тіло прикрито ковдрою. Вона продовжує спати, не підозрюючи того, що краще їй не прокидатися. Потроху починаю вставати, одягатися. Але на підлозі валяється безліч невідомого походження речей. В результаті натягаю якийсь халат і йду на кухню. По дорозі помічаю жахливий безлад у квартирі. Мабуть не погано вчора пройшов вечір. Зі ще одної кімнати доносяться якість підозрілі звуки. А, то має бути голос мого сусіда по кімнаті. Хоча ні, голос то жіночий. Точно вечір даром не пройшов. На кухонному столі серед великої кількості пляшок з різними напоями невідомого походження намацую чашку, з верхньої полиці дістаю каву і заливаю все це гарячою водою. Звідки вона взялася? Та то мабуть Сашка, сусід мій, поставив, чи хтось із дівчат. Дівчата… Піднімаю голову і бачу в рамці на стіні фото моєї любої Шайбочки, моєї Анютки. Раптом пригадую, що в моєму ліжку солодко спить якась невідома мені особа. Серце починає калатати. Одразу мільйон думок: «Хто це? Що це? Що було вчора? І де моя Шайбочка?». Хапаю обома руками гарячу кружку з кавою і біжу до своєї спальні. А лялька і досі спить. Думки не перестають надходити до моєї голови: «Що робити? Що сказати? Як пояснити? Куди сховати?..». Починаю скажено ходити по кімнаті, пити великими ковтками каву, обпікаючи все у роті і думати, думати, думати…Раптом на порозі бачу Анюту. Ось моя кохана. Така маленька, гарненька, трохи розпатлане волосся спадає на її тонке заспане личко, своїми ніжними рученятами потирає оченята і здивовано дивиться на мене. В передчутті чогось страшного я випускаю з рук кружку, вона падає на підлогу і виплескується залишки гарячої кави мені на ноги.
- Доброго ранку, коханий, - чую її приємний ніжний голосочок, - щось трапилось?
Трапилось? Та мабуть вже точно трапилось, коли я маю такий скажений вигляд, та ще й не реагую на біль від опіків гарячою кавою.
- Привіт, кохана. Та розумієш, тут така справа… е, як же це сказати…- думки переплітаються, лізуть всілякі ідіотські виправдання, а сам не можу сказати жодного слова. Але тут я розумію, що не мені одному мабуть доведеться пояснювати з ким я провів цю ніч. За спиною Шайбочки я побачив винуватий погляд Сашка. Він дивився на мене очима людини, яка зробила щось страшне, але на жаль не пам’ятає, в чому його провина. Кохана продовжувала дивитися на мене здивованим поглядом, а в той самий час мої оченята винувато бігали по кімнаті, змінюючи свій маршрут по траєкторії ліжко-Шайбочка-Сашка…
- Коханий, в чому справа? Тобі так боляче, що ти не можеш нічого сказати? – промовила Анюта. Розгублено вона починає крутити головою і помічає стоячого позад неї Сашка. – О, Сашко, доброго ранку і тобі. Може ти мені поясниш, чого це твій друг так дивно поводиться і чого… - на цьому її слова перервалися, тут погляд впав на ліжко, в якому спала невідома красуня.
Ось воно і сталося. Та мить, якої я найбільше боявся. І чому так постійно буває? Те, про що мрієш, чого чекає, на що сподіваєшся так швидко і раптово зникає. Та ще й так безглуздо. Анютка. Я так її кохаю. Я так довго чекав на це кохання. Шукав його. Пройшов через поневіряння, важкі життєві перешкоди, страждання. Причиняв дуже багато болі іншим дівчатам, бажав смерті собі. І саме тоді, коли знайшов людину, яка покохала мене за те, яким я всередині, за мене самого, трапляється ця жахлива подія.
- Коханий, а що ти робиш у цій кімнаті? – її питання мене дивує. Я ж чекав чогось неймовірного, чекав крику, ляпасу щонайменше. А тут таке жахливе і безглузде питання. І справді, що я тут роблю?
Пожаловаться
Комментариев (0)
Реклама
Реклама