Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Віндсерфер

26 марта´07 15:34 Просмотров: 343 Комментариев: 7
Віндсерфер забіг до мене уперше за півроку. Припхався спонтанно, пішов пізно. Думки, несказані слова, які не схотіла або не встигла сказати, лежать на столі, серед немитих чашок та цукеркових фантиків.
Думки.

Щоразу, коли він живе на гребені хвилі, він надовго зникає, а щойно тільки поцілується носом із затишним прибережним пісочком, або ж покуштує солоної водиці, або ж дошка опиниться зверху, – він просто телефонує і питає, чи можна під‘їхати зараз. Він полюбляє традиційний чорний чай із двома ложками цукру. Він полюбляє, коли ми говоримо... про нього. О, я завжди вмію влучно сказати декілька важливих речей про Віндсерфера. А ще більше речей при цьому – збагнути мовчки.
_ _ _ _ _ _ _ _
Чоловіки – споживачі матеріальних благ за своєю природою. Одні з них просто беруть, що їм подобається, інші беруть з боями, ще інші – підбирають те, що лишилося, або й взагалі віддають те, що встигли взяти. Жінки – це такі самі блага, як гроші, годинники і керівні посади. Бувають годинники дорогі і бувають дешеві. Бувають жінки дорогі і дешеві. Дорогі – потребують не стільки грошей, скільки часу, зусиль, ресурсів, а ще такого рарітету, як розум і фантазія. Дешеві – лише уособлюють одну суцільну вдячність за те, що їх самих хтось потребує.....
Хто така в цій градації я? Недовго думала: я – витвір мистецтва. Старовинне, харизматичне матеріальне благо, виготовлене вручну, насправді не має ціни, але тільки для справжніх, талановитих чи професійних поціновувачів. Мистецтво - поза градацією, зате градацію мають самі споживачі. Їх рейтинг витвір визначає сам.
Віндсерфер – у моїй градації поціновувачів серед найнижчих. Проте витвір мистецтва спокійно, нейтральним поглядом, дотепує і афоризмиться, не видаючи своїх реальних почуттів: замилування тим, як ця людина споживає блага життя.
Віндсерфер пробиває успішні проекти в тих, кому так впадло їх робити, але цікаво подивитись на результат. Він пробиває достатні гроші на ці проекти в тих, хто їх має. Він пробиває щирих друзів та надійних партнерів одним лише лагідним поглядом цих очей-намистинок. Колись він проб‘є собі найкращий, який схоче, годинник, а ще телевізор, антену до телевізора і крісло-качалку з видом на море – варто йому лише захотіти. А ще не знаю, якими способами (він і сам того до ладу не розуміє), він пробив собі ту, про яку справді мріяв. Дівчина з розряду найдорожчих задивлялася у жваві карі намистинки і ворушила пальчиками кудлатий хаєр, а потім.... Дівчина – то таки не годинник: недостатньо лише пробити, спробуй потім втримай. Незручно Віндсерфер перекинувся з самого гребеня хвилі догори дригом, ох і незручно. Бідолаха. Зараз він поводиться достатньо гідно як для розбитого серця.
“То були найкращі півтора місяці мого життя....
То було щось, про що насправді кожна людина мріє, хоча далеко не всі зізнаються. Ти сам це розумієш?
Так....”

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Він сам вважає, що він на самісінькому дні, їсть пісок і мул, хоча я вважаю інакше.
“Чел, а якби....” (Там було багато “а якби”.)
“Знаєш, я думав, стільки всього встиг передумати. А потім зрозумів: це ж життя! В ньому все, що хочеш трапляється. Якби збувалося все, що ми собі напланували, або все, про що ми в даний момент мріємо – хіба то було б добре? Якщо обурюватись, що вийшло так, а не інакше – що це змінить? Просто не дасть пристосуватися до нових умов, і тоді будеш справді в дупі. Взагалі-то я за тиждень навіть усе спланував, виходило непогано. Найскладніше було б сказати батькам. Знаєш, я навіть засмутився, коли вона сказала, що помилилася щодо вагітності.....”
Зайче мій хаєратий, ти і справді народився Віндсерфером. Вітер змінюється щохвилини, а ти все ще на гребені, просто тому що мислиш отак про зміни і щастя. Це я і сказала тобі вголос, але про себе...
А про себе уявила його “якби” через років три-чотири. Я їду в гості до гуртожитку №19 – сімейного, купивши тортика і якусь дитячу цяцьку. А він зсутулений і втомлений – гірке “якби” натисло на хлоп‘ячі плечі, придавивши крила. Сльози застилають мої очі від гіркоти, а він втішає карими намистинками, вимушено-лагідними. Каже, що щасливий, дуже щасливий, людям живеться і гірше. Каже, що всього лиш – така дрібниця! – все це трошки не те, про що він мріяв колись. Але ж якби все, про що ми мріємо, збувалося - хіба то було б життя...
“Всього лиш трохи не те”, про що може мріяти Віндсерфер. Всього лиш переробити свою дошку на дитячу колиску і піти пішки берегом – збирати кольорові камінці на продаж....

Треба прибрати стіл – сховати залишені цукерки, помити чашки, стерти крихти. Подумати, куди подіти зі столу ці довгі, громіздкі та довгострокові, залишені Віндсерфером думки.
Пожаловаться
Комментариев (7)
Отсортировать по дате Вниз
дышать    27.03.2007, 13:37
Оценка:  0
дышать
:62:
*Прєлєсть, моя прєлесть (с)*
дышать    27.03.2007, 13:28
Оценка:  0
дышать
*Цікаво!*
ти серйозно щодо роботи?
Ким працюєш?
Пустельник_    27.03.2007, 13:28
Оценка:  0
Пустельник_
журналіст))))) продажна писака))
дышать    27.03.2007, 12:55
Оценка:  0
дышать
В житті стільки закуточкіків і провулків - на який би не стрибнув - ніколи не знаєш який з них виведе тебе на галявину до сонця.

"Обійшлося" - то лише один з таких провулків. Можливо, це і є ліпший шлях ... Цього ніхто ніколи не знатиме...

*Зізнається*
Мені дуже сподобалося, як ти пишеш...
Пустельник_    27.03.2007, 12:55
Оценка:  0
Пустельник_
Саме життя краще знає, який шлях ліпше))

Спасибі. Робота така, писати))))))
Ватель    26.03.2007, 17:30
Оценка:  0
Ватель
А не завжди так у житті виходить, що, навіть, вибираючи не той шлях, що веде до успіху, грошей і слави, ще не означає, що він приведе в нікуди. Віндсерфер - гарний тому приклад. У кожного своя доля. У кожного своє щастя.
Пустельник_    26.03.2007, 17:30
Оценка:  0
Пустельник_
В кожного свій, ага. Просто в деяких шлях, що веде до грошей і успіху - єдиний із можливих. Треба просто знати цю людину. Я щаслива, що в нього все обійшлося)))

Кажеш, підсів на каву?)))))
Реклама