Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Портрет любові

26 марта´07 23:45 Просмотров: 494 Комментариев: 2
Моє кохання… Моя любов, яка вона? Якщо її звізуалізувати (ідіотське слово, довго його думала)? Як вона виглядає?
По перше треба розібратися зі статтю. Чоловік чи жінка? Жінка. Однозначно, моя любов – то жінка. Тепер вік – вона молода, дуже, майже дівчинка.
Очі. У неї дуже виразні своєю невиразністю очі. Не можна однозначно сказати сині вони чи сірі, голубі чи рожеві, зелені чи карі, бо кольору у них нема. То як бувають у деяких людей очі без кольору, без запаху, без присмаку. Зіниці тих очей зазвичай статично розширені, вони рідко кліпають і дивляться кудись дуже далеко, туди, де зовсім нема людей. Такий погляд є у божевільних, через те мою любов назвали божевільною й запхнули у гальмівну сорочку й кімнату зі стінами, оббитими паралоном. То така синтетична губка, а моя любов не переносила синтетики – тому почала зшкрябувати її зі стін таким чином доводячи усім оточуючим, що вона божевільна, але лишаючись найнормальнішою з них усіх.
Зрештою вона змирилася і тепер просить санітарів зав'язувати їй рукава сорочки, коли хоче шкрябати стіни.
Обличчя моєї любові сіруватого кольору, суміш осіннього дощового неба і жовтого неба, воно трохи припухле, бо моя любов надто часто п’є дощову воду, яка стікає зі стелі кімнати з чотирма стінами. Шкіра її майже прозора, і - якщо придивитися – можна побачити як по її судинах тече кров і навіть розгледіти, як працює у моєї любові серце, качаючи кров. Серце, у неї, до речі, слабке, тому качає кров через раз, кожні п’ятнадцять хвилин. Тобто п'ятнадцять хвилин качає, а п'ятнадцять спочиває. Тому у моєї любові часто холодні руки.
Інколи у моєї любові є волосся. Воно довге і так само не має кольору як і очі. Воно з'являється напередодні вечері щодня, інколи до п’ят, інколи дуже коротке. Руде, червоне, синє, зелене, а одного разу воно було навіть фіолетове, інколи кількох кольорів, у цяточку, сублімоване з волось різних людей, або вирване з паху одного чоловіка. Отже постійного волосся моя любов не має.
Тіло моя любов має принадливе, як на мене, тонке, гнучке, з опуклими грудьми, пласким животиком, солодкими півкулями стегон. Проте усе воно приховане під довгою гальмівною сорочкою, з рукавами до колін довгих ніг, які закривають від божого світу тонкі руки з обгризеними нігтями й брудом. Інколи на руках моєї любові кров – то коли у неї раптом починається менструація або невчасно народжується дитина. Тоді її руки і сорочка у крові.
Діти у моєї любові не схожі ані на неї, ані на їх батьків, вони зазвичай взагалі до людей неподібні й рідко коли народжуються вчасно. Народжує вона раз у 2-3 місяці. Часто недоношені кволі пухнасті кішкоподібні істоти, які помирають за два три тижні. Як вони опиняються у її лоні і чому там живуть так мало, вона не знає, але знає, що без них має менструацію, яка зазвичай продовжується до першого сексу.
Секс у моєї любові байдужий і холодний. Він взагалі кволий. Вона ні фіга не розуміється на сексу і не розуміє, нащо він їй треба, проте раз на добу її проймає натхнення на секс. Але тоді вона зазвичай сама і шкрябає стіни. Або сидить у гальмівній сорочці із зав’язаними руками. Тобто руки їй тоді зайняті, і вона аж ніяк не може побавитися сексом.
Секс у неї то такий льодяник, трохи несмачний, проте досить специфічний, у середині нього якесь повидло. Інколи воно буває солодке, інколи має смак екскрементів, хоча вона ніколи і не їла екскрементів, проте точно знає, що у них саме такий смак.
Запах моєї любові незрозумілий. Вона не тхне. Вона майже немає запаху, окрім запаху шкіри коханого, світлин у вітальні, сонячного проміння, кави, зів’ялих троянд, шкірок апельсинів, чорнильної ручки й медової акварелі.
Смак моєї любові – то чорний шоколад змішаний з солодом і беладоною, ще там трохи тютюну і дубової шкіри.
От так виглядає моя любов. Мило, чи не так?
Інколи вона розмовляє. Її мова – то суміш мов санскриту, Скандинавії і Середземномор'я. Найчастіше Овна розмовляє пошепки і не зв'язано. Але то нічого. Вона говорить серцем, яке б'ється через кожні п'ятнадцять хвилин.
Я кохаю тебе – єдине, що нікому ніколи не казало моє кохання.
Пожаловаться
Комментариев (2)
Отсортировать по дате Вниз
Rinata    30.03.2007, 22:29
Оценка:  0
Rinata
Нечего сказать. А сказать очень захотелось. Это..... безумно прекрасно. Прекрасно, потому что безумно.
Живая_    30.03.2007, 22:29
Оценка:  0
Живая_
Это просто полночный весенний бред (как известно психические заболевыания к весне обостряютяс, о тчего и тотальные влюбленности, страдания и писанина).
Реклама
Реклама