Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Боже,кого я дурю?!...

29 марта´07 20:27 Просмотров: 344 Комментариев: 0
Посеред пустелі
будуються брами-
від вікон готелю
до моря за нами,
де Нут мерехтіла
ясним своїм тілом,

де блиском звабливим
принаджує очі
пісочний годинник
із торсом жіночим,
і тінь худорлява
(точніше,кістлява).

Та тінь обіймає
нещасних за плечі,
у коси вплітає
незайманий вечір,
і нишком підводить
до сонця,що сходить.

А сонце без жалю
пірнає в долоні,
випалює сяйвом
і очі,і скроні,
по довгому герці
доходить до серця,

де враз спопеляє
усе,що боліло,
вогнем причащає
знесилене тіло,
люпином старанно
заквітчує рани...

Я мовчки простую
безплідними снами
я браму збудую
якраз поміж нами-
велику і білу
із квітів люпину.
Пожаловаться
Комментариев (0)
Реклама