Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Стьобна подорож =))

5 апреля´07 8:55 Просмотров: 435 Комментариев: 8
Багато дннів тому в мене була міссія (не важливо, яке було її звдяння) – такий собі КВЕСТ! Важливо те, де я була та що я там побачила!!! Отже... Була я в районі свого міста, який має честь називатися Павло-Кічкас (інакшими словами – Завідський район). Це щось типу київської Троєйщини чи району за станцією метро “Сирець”. Я вперше відвідала Павло-Кічкас )). Ходили чутки, що там страшенна гопота і що таким як я (особливо людям чоловічої статі) не бажано там просто так розгулювати... Ну, вилізла я на зупинці зробити пересадку на той самий автобус 83, що відвезе мене в адський куточок... По перше, мені треба було на кінцеву зупинку, отже, я всілася на останнє сидіння, закрила вуха навушниками та всю дорогу пялилася у вікно, спостерігаючи, куди мене везе “шеф” у кепці-качці та золотим зубом (я маю на увазі водія)). Я серйозно злякалася на восьмій хвилині моєї захоплюючої подорожі, бо побачила таку галявину, яка мені наснилася незадовго до того (бо мене хотіли вбити в моєму сні якісь невідомі особи ((( ). Коли та галявина лишилася позаду, а в плеєрі заграв Менсон, я заспокоїлася, бо в той день я ще зранку відвідувала косметолога та парикмахера, отже, мало чим відрізнялася від Менсона, а значить – мене мають лякатись )). Потім переді мною відкрились чудесні краєвиди із залізними та бетонними парканами та спорудами, які фарбували небо в сірий колір, випускаючи зі свого “роту” щось гірше за дим. “Заводи,” – проговорила я сама до себе, на що у відповідь отримала якусь казку від сусідки-бабусі, від якої смерділо так, неначе вона прибирала в конюшні, але, знов таки, Мерілін Менсон врятував мене від її розповіді, зайнявши мої вуха. Їду далі. Бачу через вікно якусь гору, а на її верхівці – щось біле. Було, подумала, що то якась величезна гора, а зверху сніг (нічого, що на вулиці +12, то в мене просто розум працює більше в сторону сексу, ніж у сторону, наприклад, розширення знань з географії). Виявилось, що ніяка то не гора, а купа сміття на земляному насипі. Купа сміття, особливо в такому місці, - то не диво, але нащо робити цей насип? Це лишилось для мене нерозкритою таємницею...(( Потім пішла “жила територія”... Мдяяя..... Савок живий! Слава Радянському Союзові!! Будівлі там – в основному Хрущовки, які були розраховані для служіння рівно 50-ти років. Видно, що їх час прийшов...скоріше, вийшов...і пішов собі... Єдине, що мене там вразило в архітектурі, так це одна будівля, яка мала два поверхи, але здавалася лише на метр вищою за мій одноповерховий будинок... Таааак, той будинок точно не задля Дяді-Стьопи... В нього ще були дуже вузькі віконця , само собою, низька стеля, дуже обшарпані стіни і сам він був незрозумілого кольору. Як тільки я його побачила, в мене одразу в голові засяяло (після 4-х безперервих переглядів кліпу Green Day “Jesus of Suburbia”), що САМЕ в цьому будинку мають мешкати та тусуватись нормальні (в моєму розумінні) люди: панки і вся інша глемівська та красива чорно-рожева еліта... до того ж не така, шо тиняється в моєму місті, а така, як, наприклад, в Англії чи Фінляндії... Це приміщення має бути повністю обмальовано всім, що прийде їм до голови, там постійно має грюпати музика та виступати андеграундні бенди... Багато в мене було ще думок з цього приводу, але я змирилася з тим, що в Запоріжжі такого шику просто бути не може... Коли я вийшла на кінцевій зупинці і намагалася знайти те місце, куди мені треба, виявилося, що там у кожного автобуса декілька кінцевих!!! Оце мене вбило. А от бабуся, що вигулювла бульдога, якого (я ледь не впала, коли почула, як вона його називає), звали Кокс. Ну це вже савдеп так савдеп! І діти там малі досі ходять в тих “класичних” червоних та синіх куртках з двома жовтими колами на спині та в шапках “пєтушках”. Мені порадили сісти на трамвай і їхати на кінцеву в ньому, бо трамвай має лише одну...От в трамваї я не була давно...роки чотири... Зайшла і почувалася незручно... Всі пасажири, які були людьми літнього віку, покидали свої газети та їли мене очима... Я навіть музику зробила тихіше, щоб не лякати їх все тим же Менсоном. Почала я прислуховуватись до їхніх розмов... Краще бути глухим... Бо розмови про їхні вічні проблеми пенсії та онуків мене не цікавили. Потім у трамвай зайшов дід (звісно, савок-стайл) з пляшкою пива “Дніпро” та чебуреком. Як же ж той чебурек смердів на весь “салон” трамваю...він точно був зроблений з котів, які сягали по всьому Кічкасу. Нарешті, вибралася я із того пекла, зробила те, що треба було і поїхала собі додому. Виявилося, що на Кічкасі є величезний торгівельний центр, в якому є все, навіть мій улюблений грейпфрутовий “Швепс”. До того ж, там є стандартна забігалівка типу “налив, випив, закусив, впав від паленої водки”. А ще люди там лякаються української мови (ну точно савдеп) та дверей, які самі відкриваються. Дорога назад мені задалася швидшою, бо тепер я вже знала всі “злачні” місця. А от щодо биків та всілякої гопоти – не зустріла ані одного! Може, вони ховаються вранці по своїх ПТУ або відсипаються від нічної зміни гопорювання... Не знаю. А люди мені здалися там доволі мирними та привітливими, ну прямо як в Радянському Союзі!! =))) Звичайно, шкода їх, що вони так живуть...(( Зате, якщо хтось захоче повернутися до минулого – сміливо вирушайте на Павло-Кічкас, але запасіться перед цим про всяк випадок газовим балончиком та записом Меріліна Менсона – він відлякує людей, якщо в тебе добрячі навушники!!!
Пожаловаться
Комментариев (8)
Отсортировать по дате Вниз
TIGRENOK_Julia    30.06.2007, 18:34
Оценка:  0
TIGRENOK_Julia
О...я тут подумала..там же можно фоток наделать обалденных...Наверное, самое злачное место в запорожье...
Saint_JimmY    30.06.2007, 18:34
Оценка:  0
Saint_JimmY
там просто сідаєш на трамвайчик!! і пішла жара!! city of the dead and damned!!!!
TIGRENOK_Julia    30.06.2007, 18:25
Оценка:  0
TIGRENOK_Julia
Гг)) ну мож как-нить тоже устрою себе экскурсию..Ну так, ради прикола, друзьям потом порассказывать :02:
Saint_JimmY    30.06.2007, 18:25
Оценка:  0
Saint_JimmY
буде що розповісти!!! а дітям!! а онукам!!!
TIGRENOK_Julia    30.06.2007, 18:04
Оценка:  0
TIGRENOK_Julia
Бгг,поржала :02: Я сама никогда на Кичкасе не была, и желания как-то до сих пор не возникало..На меня один только вид заводских труб с их "лёгким дымком" ужас наводит...Бррр...можно только пожалеть людей, живущих там(
Saint_JimmY    30.06.2007, 18:04
Оценка:  0
Saint_JimmY
та там таке!!!!!! там є місця, які варто відвідати!! там один глем-будинок чого вартий!!! дихаєш на нього, а він хитається....
Богдан_Юрьевич    03.05.2007, 16:40
Оценка:  0
Богдан_Юрьевич
интересно описала свою "подорож".......легко читаеться
Saint_JimmY    03.05.2007, 16:40
Оценка:  0
Saint_JimmY
так бо вона легкою була )))))
Реклама