Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Накриває. (продовження)

6 апреля´07 13:30 Просмотров: 233 Комментариев: 0
"- Хочеш побачити найгіршого в світі невдаху? Привіт, це я. Ти була права тоді....
- Не бери в голову. Он вже абрикоси цвітуть.... А в тебе все ще якесь занудство в голові. Глянь на себе, на тобі ж досі зимове пальто!
- Абрикоси? Не бачу...
- На тому боці вулиці, прямо навпроти нас. А отам вишня. Цікаво, вишні зазвичай цвітуть пізніше, а тут всі разом як подуріли!
- Навряд чи то вишня. Я не спец в ботаніці, але я б не сказав....
- Я теж не спец. Просто абрикоси, коли цвітуть, ще не мають листя, тому вони здалеку мають рожево-коричневий відтінок. А на сливах уже є листочки, та й квітки у них менші, тому вони видаються зеленуватими. Персики цвітуть яскраво-рожевим, вишні мають ідеально білий колір....
- Я знав, що абрикоси цвітуть першими, але ж...
- Знаю, знаю, сумнів - основа наукової думки!
- Ну от, молодець дочко, ти ж сама все знаєш!
- Ага, все-все, навіть твої убивчі відповіді придумую за тебе. Чел, якщо наступного разу зберешся видаватися крутим - пригадай, чи ти не розказав мені пару хвилин тому, як тебе поперли з усіма твоїми геніальними проектами. То яку з наших ідей ти їм показав? Оте гідне жалості ток-шоу, чи...
- Обидві.
- Ясно."


На Ano Dominie цупке чорне пальто та маска дорослого чоловіка з дорослими проблемами. А в руках він ніяково крутить жовту квітку; він не спец у ботаніці, і навряд чи буде певен, що знає, як ця квітка називається.
Це кульбабка, моя перша цього року кульбабка, яку я, сміючись, намагалася впхати Ano Dominie за вухо. Нереспектабельно ходити з кульбабкою за вухом - не зважився, та й цинічно викинути - теж вище його сил. От і крутить в пальцях уже ледь живу, потемнілу кульбабку, аж наморщивши лоба від епізодичного внутрішньоособистісного конфлікту.
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Це було рік тому. Ми йшли пішки з інституту о десятій вечора, подивившись "Життя як диво" Кустуріци. Маршрутки вже полягали спати, і ми довго-довго йшли серед ночі і весни, дурні, щасливі.
"Хто ти, людино? Як пояснити тебе і мене? Що ти таке і звідки щастя?" Давні, безперервні думки. Я вже відсвяткувала рік від їх народження.
І весна тут зовсім ні до чого.
Пожаловаться
Комментариев (0)
Реклама