Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

*

10 апреля´07 14:47 Просмотров: 444 Комментариев: 8
Іноді так необхідно
Як давно цього не було, як давно це відкладалось...
була, але ту кімнатку обходила десятою дорогою...
А там...


Там живуть вони.
Одна в кутку. Інша - на підвіконні.
Одна сумує, інша - посміхається.
Вони наводили там порядок. І навели!
Без граблів - не заходь.
Вся підлога вкрита пташиним послідом.
Дожилися...
Це ж моє серце!

Дівчатка...
Це Та_Що_Сидить_На_Підвіконні завжди відкриває вікна.
Її б воля - шибок не було б.
Вона впускала безліч різнобарвних пташок, що співали й щебетали на різні голоси.
Їй років з 15. Скажена дівчина-піліток, що любить і вміє шокувати, не може злитись і обожнює дощ.
Мала (Та_Що_Сидить_У_Кутку) гралася, допоки не засумувала.
Вона чомусь плаче.
Кудлатим песиком згорнулася в кутку...
Поривчате дихання. ..
Здригаються худенькі плечі...
Ледь чутні тоненькі нотки - схоже на скавчання.
Навколішки.

Відчищаю підлогу. Граблі шкребуть нещадно, залишаючи подряпини на серці. Легко і боляче.
*Нам би твої сльози, - дивлюсь на Ту_Що_Сидить_У_Кутку, - може трохи б розмокло*

Згортаю до купи сіру масу з барвистим пір*ям, крупинками корму і шматками плоті.

*Допоможи* - очима звертаюсь до дівчини.
Вона звичним, вмілим рухом розчиняє скрипучі рами.
Хай все летить...
Боже, їй легко і весело!
Вона сміється ...
Різнобарвний хлам летить на голови, машини, дерева, мокрі вулиці. Вогкі - вони приймають все. Налипає...

Обертаюсь
Мала ще більши залізла в куток.
Вітер плутає її волосся.
Зачиняю вікно.
Йду.
Помічаю стіни, що пульсують біля неї.
На них обличчя.
Двох різних людей.
Одне- майже стерте, подряпане, все у написах нетвердою дитячою рукою..Біль і свято. Примарні дні.

Друге...ну зовсім інше. Дбайливо прикрашене пір*їнками, квітками, метеликами...Тут жодного напису.Про все скажуть його очі. Надзвичайно добрі, теплі, але на дні їх проглядає тінь страшенної втоми. Такої, яку навряд чи хтось ще зможе втримати в собі...

Відкриваю комод...
Сентиментальне дитяча душа...
Вона назбирала повну шухляду всіляких дрібничок...
Фото, недопита пляшка вермуту, білетики з кіно, сірники, шматки дерева, книжки, записи пісень, зів*яла кульбабка...Я не копатимусь. Викинути - не піднімається рука...Мала це не переживе.

Дивлюсь на Ту_Що_Сидить_На_Підвіконні - вона не підходить до нас. Гріється на сонці, немов лінива кішка.
Як так можна?
Дивуюсь...
Невже їй байдуже?
Чую відповідь :
-Це дитя. Сьогодні сльози - завтра сміх.
Дивлюся на неї здивовано.
Пауза. Вона трохи серйозніше додає:
- Я не можу їй допомогти. Це від мене не залежить.
Друга відповідь мені більш зрозуміла, але мене хвилює питання, чи намагалася вона це зробити?
Навряд...

Сестри. Близнята різного віку.
Все так, як ніколи не може бути.
Дивно.
Невистачає.
Відчуваю, що їх повинно бути троє.
Для рівноваги.
Дитинство, Юність, Зрілість.
Останнього нема. Знаючи цих двох - навряд чи вони потоваришують з третьою.
Відсутнє розуміння позитиву зрілості.
Тому тут кожен за себе. Їм би Мудрість...Припинити цей безлад...

Обережно сідаю на комод.
Витягаю Малу з кутка на руки...
Пригортаю.

Помічаю в руках зошит. Обгортка з лисеням.
Смішні каракулі округлих літер. Сторінки в косу лінію.
Клякси від чорнильної ручки.

// // // // // // // // // // //
Домашнє завдання.
// // // // // // // // // // //
Вправа.
// // // // // // // // // // //
Поставте розділові знаки в реченні:
// // // // // // // // // // //

Л Ю Б И Т И Н Е М О Ж Н А З А Б У Т И
// // // // // // // // // // // // // // // // // // //




Аналогія з мультиком.
Але занадто не мультяшна і напрчуд не дитяча.

Огортає розпач.
Такий, як у Малої.
Вона дивиться в мої очі і я в них бачу себе. В мене такий самий вираз обличчя...

І я не знаю що б робила в цій кімнаті Мудрість...










Пожаловаться
Комментариев (8)
Отсортировать по дате Вниз
Ф_У_Н_Т_И_К    12.04.2007, 12:01
Оценка:  0
Ф_У_Н_Т_И_К
А надо чтоб быо не нормально,а отлично...К этому и будем стремиться...
дышать    12.04.2007, 12:01
Оценка:  0
дышать
О..."отлично" - це до Тієї_Що_Сидить_На_Підвіконні - в неї завжди все супер)))
...Бо вона не думає, а лише мріє...
PaRaSiTkO  (аноним)  11.04.2007, 19:34
Оценка:  0
PaRaSiTkO
чи я не розумію чогось
дышать    11.04.2007, 19:34
Оценка:  0
дышать
Здається, розумієш...
PaRaSiTkO  (аноним)  11.04.2007, 19:33
Оценка:  0
PaRaSiTkO
єдиний раз прочитала все с початку до кінця яка сумна розповодь невже це правда????
дышать    11.04.2007, 19:33
Оценка:  0
дышать
вибач, що нагнала на тебе смуток, та такі речі я пишу для себе. Якщо хтось їх прочитає - я просто не проти.
Ф_У_Н_Т_И_К    11.04.2007, 18:18
Оценка:  0
Ф_У_Н_Т_И_К
У каждого в такой комнате-сердце живут свои персонажи и у каждого она выгляди по разному...У кого как комната в полумраке...У кого как пышный зал где гуляют пир...У кого как цветущая поляна с множеством растений и животных...а у кого-то как обуглившаяся пустыня после ковровой бомбежки,на которой уже не может взойти ни одного зеленого побега...
Но при этом каждый в итоге всегда приходит к тому виду этой комнаты который сам захотел...
Я верю и знаю что у тебя в итоге это будет удивительная по красоте лесная поляна на которой не буде места грусти и боли,надо просто приложить немного усилий чтоб это случилось...
дышать    11.04.2007, 18:18
Оценка:  0
дышать
а...да всё нормально, Антон.
Уже всё нормально....
Но иногда чувствую, что там всё именно так, как я написала...
Реклама
Реклама